Читати книгу - "Марсіянин"

Сподіваюсь, якщо у ній утвориться теча, вона буде досить слабкою, щоб я міг відреагувати. Але не можна бути впевненим.

Після кількох хвилин вистоювання поряд у моєму ПЧД скафандрі, я вирішив використати час з більшою користю. Я не міг вийти поки спальня приєднаня до повітряного шлюзу, але я можу піти у ровер й зачинити двері.

Як тільки я це зробив, зняв з себе незручний ПЧД скафандр.. Спальня лишилась по інший бік повітряного шлюзу, все ще під тиском. Таким робом я все ще проводжу випробування, але мені вже не треба бути у скафандрі для ПЧД.

Я хотів довгий надійний тест (я довільно вибрав 8 годин), то ж я був зачинений у ровері на цей час.

Час я витратив на планування подорожі. До того, що я вже знав, важко було ще щось додати. Я прямую до Маурс Валіс, відтак рухаюсь до її кінця. Це означає шлях із закрутами, але загалом у напрямі до Скіапареллі.

Після того відкриється Арабська країна. Кожен кратер представлятиме два крутих схили. Спочатку униз, потім угору. Я доклав усіх зусиль, щоб знайти найкоротший шлях між ними. Впевнений, що доведеться корегувати курс, коли я уже буду там. Жоден план не лишається незмінним після контакту з ворогом.

Мітч зайняв своє місце у кімнаті для преси. Там була звична банда: Теді, Венкат, Мітч та Енні. Але цього разу ще й була Майнді Парк, а ще чоловік, якого Мітч ніколи не бачив раніше.

- Що сталось, Венку? - спитав Мітч. - Чому раптом це зібрання?

- Ми досягли певного поступу, - сказав Венкат. - Майнді, чом би тобі не ввести їх у курс справ?

- У,.. так, - сказала Майнді. - Схоже, Уотні закінчив лампічити надувну кулю до причепа. Загалом, усе зроблено згідно з нашими порадами.

- Якісь припущення щодо надійності цієї речі? - спитав Теді?

- Досить надійно, - сказала вона. - Воно було під тиском кілька днів без будь-яких проблем. А ще він збудував щось на зразок… кімнати.

- Кімнати? - спитав Теді.

- Вона зроблена з полотна Габа, я думаю, - пояснила Майнді. - Вона приєднана до повітряного шлюзу ровера. Гадаю, він вирізав шматок із Габа, щоб зробити її. Не знаю, для чого вона.

Теді повернувся до Венката.

- Навіщо він це зробив?

- Ми думаємо, що це майстерня, - сказав Венкат. - Буде багато роботи з МЗЧ, коли він дістанеться до Скіапареллі. Без скафандру для ПЧД буде простіше працювати. Мабуть він хоче якнайбільше зробити у тій кімнаті.

- Розумно, - сказав Теді.

- Уотні розумний хлопак, - сказав Мітч. - Як щодо підведення туди системи життєзабезпечення?

- Гадаю, він це зробив, - сказала Майнді. - Він переніс ЗоКАР.

- Даруйте, - перервала їх Енні. - Що таке ЗоКАР?

- Це зовнішній компонент атмосферного регулятора, - сказала Майнді. - Він перебуває поза Габом, тому я бачила, що він зник. Імовірно, він приладнав його до ровера. Іншої причини переносити його немає, тому я припускаю, що він запустив систему життєзабезпечення.

- Неймовірно! - сказав мітч. - Усе збирається докупи.

- Не поспішай святкувати, Мітче, - сказав Венкат. - Це Рандал Картер, один із наших марсіянських метеорологів. Рандале, скажи їм, що сказав мені.

Рандал кивнув.

- Дякую, докторе Капур. - Він розвернув свій лептоп, щоб показати мапу Марсу. - За останні кілька тижнів у Арабські країні утворилася пилова буря. За показниками магнітуди вона не велика. Вона не зашкодить його кермуванню.

- У чому ж тоді проблема? - спитала Енні.

- Це пилова буря з повільним поступом. - пояснив Рандал. - Вітри повільні. але достатні щоб підхоплювати маленькі часточки з поверхні й збурювати їх у щільні хмари. Їх буває п’ять чи шість щороку. Річ у тім, що вони тривають місяці, захоплюють величезні кавалки планети та роблять атмосферу заповненою пилом.

- Все ще не бачу проблеми, - сказала Енні.

- Світло, - сказав Рандал. - У зоні бурі загальна кількість світла, що досягає поверхні, є дуже низькою. Зараз це 20% від норми. А ровер Уотні отримує електрику від сонячних панелей.

- Лайно, - сказав Мітч, потираючи повіки. - І ми не можемо попередити його.

- Отже він отримуватиме менше енергії, - сказала Енні. - Він не може просто довше заряджатись ?

- Його нинішній план уже примушує його до заряджання впродовж усього дня, - пояснив Венкат. - При 20% від звичайного денного світла йому знадобиться вп’ятеро більше часу, щоб отримати ту ж кількість енергії. Це перетворить його 45-тисолову мандрівку на 225-тисолову. Він спізниться до прольоту Гермеса.

- Гермес не може почекати на нього? - спитала Енні.

- Це проліт проз, - сказав Венкат. - Гермес не вийде на марсіянську орбіту. Якщо вони це зроблять, то не зможуть повернутись назад. Їм потрібен їхній погін для зворотного шляху.

Після кількох секунд мовчанки Теді сказав:

- Ми можемо лише сподіватись, що він знайде спосіб подолати це. Ми можемо слідкувати за його поступом…

- Ні, не можемо, - перервала його Майнді.