Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Несподіване весілля, Ксана Рейлі 📚 - Українською

Читати книгу - "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"

3 209
0
04.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Несподіване весілля" автора Ксана Рейлі. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 89 90 91 ... 120
Перейти на сторінку:

Зранку прокинулася від того, що мені стало холодно. Коли розплющила очі, то одразу ж побачила порожнє ліжко. Гордія не було поряд, а мені так сильно хотілося прокинутися з ним разом. Можливо, його нема вдома? Чи, може, мої зізнання налякали його? Але ж він казав, що не зробить мені боляче. Я провела рукою по простирадлах, намагаючись відчути його тепло, але на зустріч моїм дотикам з’являвся лише холод.

Я була все ще гола, адже ми так і заснули з Гордієм. Повільно піднялася з ліжка та попрямувала до гардеробної хлопця. Вона чомусь була відчинена. Я одразу ж помітила свою сукню, у якій була вчора. Дивно, але Гордій повісив її на вільне місце у своїй гардеробній. Я усміхнулася, а в животі починало зароджуватися приємне тепло. Ноги повели мене до відділення, де на вішаках висіли сорочки Гордія. Він же не буде злитися, якщо одну з них я заберу собі? Я провела рукою по сорочках і зупинилася на білій тканині, що так і манила мене. Швидко зняла сорочку з вішака та впевнено попрямувала до виходу.

Почувся якийсь шум на нижньому поверсі. Здається, це було на кухні. Я звернула до ванної кімнати, щоб привести себе до ладу. Прийняла максимально швидкий душ, а після цього накинула на своє тіло сорочку Гордія. Вона так приємно відчувалася, наче це була моя друга шкіра. Я залишила декілька верхніх ґудзиків розстібнутими. Своє волосся поправила пальцями та усміхнулася собі у дзеркалі. Може, це так ніч з Гордієм подіяла на мене, але просто зараз я відчувала себе найкрасивішою жінкою в усьому світі.

Я вийшла з ванної кімнати та підійшла до сходів. Максимально тихо спустилася вниз. Я одразу ж побачила спину Гордія. Він стояв біля плити й готував щось, наспівуючи собі під ніс якусь англійську пісню. Це змусило мене усміхнутися. Я підбігла до нього та міцно обійняла хлопця. Він, здається, злякався, бо здригнувся від несподіванки.

— Доброго ранку! — привіталася я та поцілувала його в щоку.

— Тобі теж, — сказав він, глянувши на мене.

У його очах з’явилося таке тепло, коли він дивився на мене. Я не стрималася та ще ширше усміхнулася йому.

— Думала, що ми прокинемося разом, але тебе вже не було в ліжку.

— Я занадто швидко прокидаюся, а ти занадто довго спиш, — відповів він, мило усміхнувшись.

— Ти міг полежати зі мною, доки я не прокинулася б.

— Справді? — Гордій підняв одну брову. — І що, по-твоєму, я мав робити стільки часу?

— М-м-м-м, — я вдала, що задумалася, — дивитися на мене.

— Ти дуже смішна, коли спиш.

Я насупилася, а Гордій раптом засміявся. Він обернувся обличчям до мене та сперся спиною до стільниці. Я ж притулилася тепер уже до його грудей.

— Ти так міцно заплющуєш свої очі, а ще морщиш свій носик, — Гордій легко схопив своїми пальцями мене за ніс. Я скривилася, і він швидко поцілував мене в кінчик носа. — Це справді смішно, але водночас дуже мило.

Я закотила очі та ображено надула губи. Гордій поклав свої руки на мою талію і почав зацікавлено розглядати мене.

— Мені здається, чи на тобі моя сорочка? — спитав він, примруживши очі.

— А ти хотів би, щоб я була гола? — уточнила я, глянувши на нього з-під довгих вій.

— Не виключаю цього, — грайливим тоном сказав хлопець.

— Я вирішила забрати собі одну з твоїх сорочок. Думаю, що мені личить.

— Тобі, безсумнівно, личить, Поліно. Я готовий віддати тобі всі свої сорочки, аби лише бачити те, як ти ходиш у них у цьому домі.

Я захихикала, наче ідіотка. Не засміялася, не фиркнула, як зазвичай зробила б раніше, а просто-таки пропищала «хи-хи», ніби закохана дівчинка-підліток. Гордій, здається, помітив це, бо на його обличчі з’явилася дивна усмішка. Я прочистила горло і випрямилася, розглядаючи стільницю.

— Що готуєш? — поцікавилася я.

— Уже приготував, — відповів Гордій і махнув рукою на тарілку з млинцями. — Наш сніданок.

— Ого! Знаєш, завжди мріяла про чоловіка, який уміє готувати. Ти ж не проти приносити мені сніданок у ліжко?

— Ну, якщо врахувати те, як довго ти спиш, то це вже буде обід.

Я закотила очі під тихий сміх Гордія. Він відкинувся від стільниці, потер свої руки, сплеснув у долоні та підійшов до холодильника. Він був без футболки, тому я почала відверто розглядати його, не приховуючи. У голові сплив момент, як його спітніле тіло вночі притискалося до мене. Це було так гаряче, що я мало не застогнала вголос.

Я повільно підійшла ближче та зупинилася біля нього. Він краєм ока глянув на мене.

— З чим будемо їсти млинці? — хрипло спитала.

Довелося закусити нижню губу зубами, щоб хоч якось стримати ті іскри бажання, що з’явилися всередині. Здається, моє дихання стало важким. Я помітила, що погляд Гордія опустився на мої груди, які сильно здіймалися під сорочкою. Він все ж відвів погляд і відкрив двері холодильника.

— Є Nutella, арахісова паста, абрикосовий та вишневий джем, мед, — глибоким голосом сказав хлопець, наче говорив не зовсім про це. Гордій витягнув якусь невелику баночку та почав читати етикетку. Потім він поставив її назад у холодильник і глянув на мене. — Що ти хочеш?

Я видихнула, дивлячись йому в очі. Це питання змусило мене трохи занервувати, адже те, що я насправді хотіла, — це далеко не джем і мед, і точно не до нудоти солодка Nutella. Я хотіла його солону шкіру на своїх губах, його терпкий запах у своїх легенях та його дотики на своїй шкірі, що зводили мене з розуму. Очі Гордія вмить стали темнішими. Він здогадувався про мої бажання, бо його були такими ж. Я зробила крок йому назустріч і швидко облизала свої губи.

— Я хочу тебе, — прошепотіла тихо.

Він почув мене, адже миттю його губи накрили мої. Гордій притиснув мене до свого тіла так сильно, що я мало не задихнулася. Я заплющила очі, віддаючись відчуттям, що переповнювали всередині. Він раптом підняв мене і грубо посадив на стіл. Я інстинктивно розсунула ноги, дозволяючи йому стати між ними. Його руки відкрито лапали мене, стискаючи стегна. Це було зовсім не ніжно, але мені це подобалося ще більше. Я поклала свої руки на його шию, притягуючи Гордія ближче до себе. Своїми поцілунками він вибивав усе дихання з моїх легень. У голові запаморочилося, і це змусило мене трохи відсторонитися. Він легко потягнув моє волосся. Я вигнула спину йому назустріч і підняла голову вверх. Його губи опинилися на моїй шиї. Він цілував її, покусуючи шкіру, а я просто задихалася від усіх відчуттів.

1 ... 89 90 91 ... 120
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Несподіване весілля, Ксана Рейлі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"