Читати книгу - "Сплячі красуні"

Клінт роззявив рота — сказати щось, сам не знаючи що — але перш ніж він встиг бодай щось вимовити, з дверей вискочив Террі Кумс з дикими очима.

— Ох, Господи, Лайло! Господи, курва, Ісусе!

Вона відвернулась від Клінта:

— Що?

— Ми забули! Як ми могли забути! Ох, Господи Ісусе!

— Що забули?

— Платину!

— Платину?

Вона вирячилася на Террі, і побачене Клінтом в неї на обличчі зруйнувало всю його лють. Розгублений вираз показував, що вона ніби знає, про що той говорить, але не може це до чогось прикласти, вкласти в бодай якийсь контекст. Занадто виснаженою вона була.

— Платина! Маленька дочка Роджера з Джессікою! — крикнув Террі. — Їй тільки вісім місяців, і вона досі в їхньому будинку! Ми забули за цю сучу дитину!

— Боже правий, — охнула Лайла.

Вона вертнулась і побігла вниз сходами, і Террі за нею по п’ятах. Ні та, ні той не глянули на Клінта і не озирнулися, коли він гукнув їм услід. Він побіг, перестрибуючи через дві сходинки, і вхопив Лайлу за плече до того, як вона встигла сісти в машину. Вона не була в тому стані, щоб кермувати, і Террі теж, але Клінт побачив, що їх це не зупинило.

— Лайло, послухай. З цією дитиною майже напевне все гаразд. Щойно вони опиняються в коконах, схоже, входять у свого роду стабільний стан, як на штучному життєзабезпеченні.

Вона скинула з себе його руку.

— Побалакаємо пізніше. Зустрінемось вдома.

Террі вже сидів за кермом. Террі, який пив.

— Надіюсь, ви маєте рацію щодо дитини, доку, — сказав він і захряснув двері.

4

Біля Фредеріксберга[208] запасне колесо, на якому вже кілька тижнів їздила дочка директорки в’язниці, лопнуло в найбільш незручний час, саме так, як її мати — зазвичай для матерів і директорів маніакально схильна до вираховування найгірших сценаріїв — й попереджала Мікейлу. Вона потихеньку завела свою машину на парковку біля «Макдональдза», й пішла досередини попісяти.

Якийсь байкер, масивний, з голим торсом, якщо не рахувати жилетки з вистроченим на ній написом SATAN’S 7, із закинутим на ремені за спину чимось схожим на TEC-9[209], стояв перед шинквасом. Він пояснював дівчині з очима єнота, яка стояла за шинквасом, що за свої біг маки він нічого платити не буде. Цього вечора для нього діє спецпропозиція; все, що йому схочеться, безплатне. Серед тиші байкер обернувся на звук дверей і побачив Мікейлу.

— Гей, сестричко, — поглянув він, оцінюючи: непогано. — Я тебе знаю?

— Думаєш? — відгукнулась Мікейла, не зупиняючи ходи через залу; вона проминула туалет, пішла далі і знову вийшла надвір крізь задні двері. Поспішивши в кінець парковки, вона пропхалася там між гілляччям живоплоту. По інший бік живоплоту розташована парковка «Хоббі Лоббі»[210]. Крамниця була освітлена, вона побачила всередині людей. Якими ж треба бути відданими своєму рукоділлю, щоб їхати до «Хоббі Лоббі» скуплятися в такий день, що всім дням день, зачудувалася Мікейла.

Вона зробила крок і дещо вже поблизьку притягнуло її увагу: футів за двадцять від неї чиясь «Тойота Королла» вуркотіла на холостому ходу. Переднє сидіння займала якась біла фігура.

Мікейла підійшла до машини. Звісно, ця біла фігура належала жінці, з головою й руками в коконі. Хоча Мікейла досі була під кайфом від коксу, вона пошкодувала, що не вгашена зараз набагато дужче. На колінах жінки в коконі лежав мертвий собака, пудель, з тілом покрученим, спотвореним.

Ох, Файдо[211], не варто було тобі злизувати це павутиння з матусиного обличчя, коли вона закуняла тут, на парковці. Матусі можуть дуже злитися, якщо їх розбудити.

Мікейла обережно перенесла мертвого собаку на траву. Потім вона перетягла на переднє пасажирське сидіння жінку, Урсулу Вітмен-Дейвіс, як значилося в її водійському посвідченні. Хоча їй не дуже подобалася ідея тримати жінку в машині, Мікейлі була глибоко неприємною альтернатива, яка полягала в тому, щоб вивалити її на траву поряд з мертвим собакою. А ще ж була й практична користь: з Урсулою поруч себе вона законно може користатися на трасі смугою для машин із пасажирами.

Мікейла сіла за кермо і вирулила на під’їзну алею, яка виводила її знову на міжштатне шосе I-70.

Коли вона проїжджала повз «Макдональдз», шалена ідея зайшла їй до голови. Безсумнівно, під впливом коксу, та попри те, як їй здалося, фантастично добра ідея. Вона розвернулася біля «Мотелю 6»[212] і поїхала назад до «Мікі Д». Просто перед фасадом фастфуду стояв, нахилившись на сішці, «Гарлі Софтейл», вінтажний на вигляд[213]. Над номером штату Теннессі на заднім крилі було зображення черепа, в одній очниці якого читалося «SATAN’S», а в іншій — «7». По зубах черепа йшов напис «НАЧУВАЙСЯ».

— Тримайсь, Урсуло, — сказала Мікейла своїй упакованій у кокон штурманці і спрямувала «Короллу» на мотоцикл.

Швидкість у неї була менше десяти миль на годину, коли вона вдарила мотоцикл, але завалився він із втішним грюкотом. Його хазяїн сидів перед фасадною вітриною з цілою горою їжі на таці перед собою. Байкер вчасно скинув угору очі, щоб побачити, як Мікейла здає задом від його залізного коня, який тепер перетворився на мертвого поні. Вона побачила, як сіпаються його губи, коли він вибіг із дверей: в одній руці біг мак, з якого скрапує «секретний соус», а в іншій — молочний коктейль, TEC-9 б’ється об його спину. Мікейла не могла добрати, що він там белькоче, але сумнівалася, що це було «шалом». Вона весело помахала йому рукою, завернула на заїзд і розігнала Урсулину «Тойоту» до шістдесяти.

Вже за три хвилини вона знову мчала автострадою з диким реготом, розуміючи, що ця ейфорія не триватиме довго, і шкодуючи, що нема ще нюхнути, щоб вона могла тривати.

5

В Урсулиній «Короллі» було супутникове радіо і, трохи поперебиравши кнопки, Мікейла знайшла «Ньюз Америка». Новини були не вельми блискучі. Непідтверджені повідомлення про якийсь «інцидент» із дружиною віце-президента, що призвело до виклику Секретної служби в Обсерваторний Пункт Номер Один[214]. Активісти руху за права тварин випустили на волю мешканців Національного зоопарку; чимало свідків бачили лева, який жер щось схоже на людину на Кафедральній авеню. Крайні праві консерватори на розмовному радіо проголошували, що вірус Аврора є доказом того, що Бога розсердив фемінізм. Римський папа просив усіх молитися про напоумлення. «Націонали» скасували свій призначений на вікенд міжліговий матч проти «Вивільг»[215]. Останнє Мікейлі було