Читати книгу - "Таврований"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ваші пропозиції щодо поліпшення стану справ у з’єднанні.
— Основне по Ковпаку і Сиромолотному. Слід відкликати їх до Москви. З Ковпаком провести виховну роботу або звільнити.
— Руднєв зможе його замінити? — Запитав напряму Строкач.
— Руднєв вже зараз фактично виконує обов’язки командира з’єднання.
Бесіда капітана держбезпеки Короткова з начальником УШПР Строкачем затягнулася. Однак після капітана Тимофій Амросієвич ще довго сидів над матеріалами Сумського з’єднання. Прочитав деякі радіограми.
«Коваля [тобто Ковпака] всі бояться як вогню — бо як вип’є, так може кого завгодно відшмагати канчуком. Кармен». Та ж «Кармен» передавала: «Повідомляю, що все командування часто займається випивкою». «Пиятики і картярська гра не припиняються. Марія». «Незадоволені, що не присилали боєприпасів. Сиромолотний лає Вас і штаб. Занадто багато думає про себе. Щодня грають в карти, п’ють, занадто багато хвастощів. Марія».
Дисципліну треба тримати. Тому і щука в річці, щоб карась не дрімав. Строкач наклав на останній радіограмі рукописну резолюцію: «Блискавка. Ковпаку-Руднєву. Знову мене викликали в ЦК ВКП (б), попередили [про] наявність у ваших загонах мародерства і пияцтва. Прошу вжити рішучих заходів боротьби [з] цими ганебними явищами. Для доповіді повідомте [про] вжиті заходи. Строкач».
Тимофій Амросієвич ламав голову, як покращити ситуацію в Сумському з’єднанні. Він цілком поділяв думку капітана Я. Ф. Короткова. І. К. Сиромолотного треба негайно відкликати. В цьому у нього не було ніяких сумнівів. Їх представник став на шлях систематичного протиставлення командування з’єднання Українському штабу, плів інтриги, конфліктував.
Ковпак допускав невиправдані випади проти Українського штабу партизанського руху, грубість, нетерпимість до особового складу. Його треба виховувати або звільняти.
Всі ці питання належало обговорити з першим секретарем ЦК КП (б) У Микитою Сергійовичем Хрущовим. Микита Сергійович нечасто з’являвся в Москві. Він перебував на різних фронтах. Виконував накази Верховного.
Хрущов народився в 1894 році в селі Калинівка Курської губернії, рано почав трудове життя. З 12 років вже працював на заводах і шахтах Донбасу. У 1918 році його приймають у партію більшовиків. Він бере участь в Громадянській війні, а після її закінчення знаходиться на господарській і партійній роботі.
У 1929 році вступив на навчання в Промислову академію в Москві, де був обраний секретарем парткому. З січня 1931 року — секретар Бауманського, а потім Краснопресненського райкомів партії, в 1932–1934 роках працював спочатку другим, потім першим секретарем МГК і другим секретарем МК ВКП (б). На XVII з'їзді ВКП (б), в 1934 році, Хрущова обирають членом ЦК, а з 1935 року він очолює Московські міську й обласну партійні організації. У 1938 році стає першим секретарем ЦК КП (б) України і кандидатом у члени Політбюро, а ще через рік — членом Політбюро ЦК ВКП (б).
У роки Великої Вітчизняної війни Хрущов був членом військових рад Південно-Західного напрямку, Південно-Західного, Сталінградського, Південного, Воронезького і Першого Українського фронтів.
Тимофій Амросієвич домовився про зустріч. Микита Сергійович прийняв його. Довго слухав розповіді про стан партизанського руху в Україні. Не став втручатися в ситуацію, надавши можливість Строкачу діяти, виходячи з конкретної обстановки.
Начальник УПШР вважав за доцільне відкликати свого представника у штаб.
Руднєв заступився за Сиромолотного, просив залишити його в з’єднанні, запевнив Строкача, що той приносить користь. Хоча в цей час вже готувалося засідання партбюро Путивльського загону, на якому мали розглянути заклики Івана Костянтиновича знищити ворога народу Руднєва.
Строкач продовжував викликати Ковпака і Сиромолотного в Москву. З притаманною йому м’якістю придумав для цього привід: Ковпак повинен доповісти про стан тилу.
У відповідь на виклик Ковпака в Москву Семен Васильович разом з командиром дали радіограму: «Виліт Ковпака вважаємо недоцільним. Про стан тилу може доповісти один Сиромолотний».
Сидор Артемович у своєму житті поміняв багато посад, потрапляв у різні ситуації. Він відчув, що вітер дме не в його сторону. Виклик до Москви може обернутися для нього лікуванням у госпіталі.
З Москви доходили чутки, що його хочуть звільнити. На його місце призначити Руднєва. Те, що комісар шукає усілякі причини проти свого висунення, здивувало Ковпака. «Семен не від світу цього, — думав Дід. — Начебто грамотний, здібний хлопець, але дивацтв хоч відбавляй». Він вітав старання комісара по збереженню його на посаді. Всіляко заохочував Руднєва, коли той домовлявся з УШПР, щоб його не викликали до Москви.
У бесіді віч-на-віч Руднєв сказав Ковпаку:
— Я здогадуюсь, звідки йдуть всі неприємності. Звідки вітер дме. Винен у всьому — наш язик. Ми забули, що партизанська вольниця пішла в минуле. Кожне наше слово передають в центр. Строкач знає, чим ми займаємося, що говоримо, чим дихаємо.
Сидір Артемович у цій ситуації став значно обережніше. Він все так же любив випити, не розлучався з батогом. Але на адресу керівництва в Москві виражався стриманіше. Йому ще хотілося покомандувати з’єднанням.
— Ми ж не проти керівництва, — зауважив він, — ми проти шкідників, які засіли в наркоматах.
Руднєв посидів трохи. Він думав, як правильніше сказати. Нарешті впевнено промовив:
— Якщо доживу до перемоги, все одно від свого наміру не відступлю. Я з них погони позриваю.
Для того, щоб згладити відносини між Ковпаком і Строкачем, Семен Васильович передав лист Тимофію Амросієвичу. Він писав: «Тов. Строкач, я знаю, що ми Вам часто псуємо нерви і кров своїми радіограмами, але я думаю, що Ви нас вибачите, так як Ви розумієте, що робимо це не з любові до цього мистецтва або з якої-небудь неприязні до Вас, а тому, що без толу і боєприпасів нам працювати не можна».
У відповіді Строкач писав: «Про взаємовідносини Сидора Артемовича та Українського штабу хочеться написати Вам пару товариських слів. Мені здається, що ці взаємини не цілком нормальні
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таврований», після закриття браузера.