Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей" автора Діна Ареєва. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 92 93 94 ... 111
Перейти на сторінку:

Де ж її набратися цієї сміливості, якщо її не було ніколи? Дар’я зробила глибокий вдих і ривком відчинила двері.

— Добре. Заходьте.

***

Вона трималася, коли побачила обох чоловіків на майданчику в повний зріст, а не у вічко. Трималася, поки ті проходили через тамбур. Але коли опинилася з ними сам на сам у тісному передпокої, витримка їй зрадила.

Спогади нахлинули як цунамі, кошмар, що повстав із мороку пам'яті, ожив і схопив за горло кістлявими пальцями страху.

Вони підійшли зовсім близько, немов брали в кліщі. Перед нею знову виникла темна задушлива кімната, в яку входили двоє хлопців, так само насуваючись і заганяючи її в кут.

Дар’я заплющила очі й привалилася до стіни. Пальці судомно стиснули комір блузки, запах чоловічих парфумів вдарив по рецепторах. 

Кров застукала у вухах, серце готове було вискочити з грудей. Тіло било сильне тремтіння, від скроні вниз поповзла крапелька поту.

Дарина лаяла себе, лаяла і вмовляла. Усе не так, усе давно змінилося. Тут усі дорослі люди, цей кошмар більше не повториться.

Вона доросла жінка, вона викладач престижного ліцею. У неї доросла донька.

Але з жахом розуміла, що ніякі вмовляння не діють, і що перелякана дівчинка в ній нікуди не поділася. Вона так само ховається всередині і зіщулюється від страху, варто чоловікам хоч трохи наблизитися.

Підняла вії і побачила, як Шведов зупинився і викинув уперед руку, затримуючи свого супутника. І все одно нічого не могла із собою вдіяти.

— Все, Дашо, все. Ми стоїмо на місці, ми нікуди не йдемо, — заговорив Шведов. — Подивися на мене, Дашо. Хочеш, відходь у кімнату, ми будемо розмовляти звідси.

Негучний хрипкий голос подіяв на неї витверезливо, і вона розплющила очі. Сергій дивився з таким напруженням, що їй уперше подумалося, чого йому варто було сюди прийти. Ілля той стояв із ввічливим і трохи нудьгуючим виглядом.

Мана випарувалася, зникла темна кімната, задушливий чоловічий запах і переривчасте рване дихання. 

Вона знову була у себе вдома, в орендованій квартирі, де є кімната її доньки. Вже зовсім великої дівчинки, яка потребує її як ніколи. Це додало сили.

— Зі мною все гаразд, проходьте, — сиплим голосом сказала Дар’я і попрямувала до дверей. Біля отвору похитнулася і схопилася за одвірок.

— Може нам краще залишитися тут? — несміливо запропонував Ілля. Даша ніяк не могла згадати його прізвище. Повернулася і сказала суворим, майже вчительським тоном:

— Я ж сказала, я в порядку.

— Іди, — підштовхнув його плечем Шведов і рушив за Дар’єю.

Чоловіки пройшли у вітальню, сіли на диван, сама вона опустилася в крісло.

— Я слухаю, — здивувалася, чому її голос прозвучав так спокійно й рівно.

— Ми хотіли... — Шведов прокашлявся, — я хотів би спочатку... 

— Мене не цікавлять ваші забаганки, — обірвала його Дар'я, — ти обіцяв розповісти про Андрія. Чому він не може?

Вона не змогла вимовити «бути батьком моєї доньки». Не повернувся язик. Але Шведов і так зрозумів.

— Ми хотіли попросити в тебе вибачення, — вперто продовжив він. — Повір, ми не ґвалтівники. Ні я, ні Ілюха. Просто слухай і не перебивай. Того вечора ми приїхали на вечірку, до нас підійшла Катя Єрмолова. Вона хотіла Топольського до себе затягнути. А в нього на неї наче алергія була, хоч їхні батьки спали й бачили, щоб їх одружити.

— Що? — Дар’я навіть підвелася в кріслі. — Катя мала вийти заміж за Андрія?

— Не те, щоб мала. Старший Єрмолов із Топольськими так хотіли, а Андрюха впирався. І Катька нас попросила його покликати, сказала, що буде з подружкою. Нам все одно було, хотілося далі потусити, на вечірці було нудно. 

— Якби ми знали, нізащо б не поїхали. Повірте, Дар’є, — несподівано сказав Ілля, він говорив із помітним акцентом. Так зазвичай буває в тих, хто довгий час живе за кордоном. — Катерина знала, що так буде. Вона все це спровокувала.

— Вона підмішала нам якоїсь гидоти. Всім, і тобі теж, — похмуро продовжив Шведов. — Андрію взагалі ударну дозу вкотила, він майже одразу відрубився. Його не було з нами, коли ми... коли ми з Іллею тебе... 

— І ви знали? — перебила Дар’я, не в силах це чути. Голос тремтів, сльози підступили до самого краю. — Ви весь цей час знали?

— Зрозумійте, Дар’є, вона все заздалегідь спланувала, — знову втрутився Ілля, він був схвильований не менше за Дар’ю.

— Так, ця стерва дуже точно розрахувала, — кивком підтримав його Сергій. — Коли ми прийшли до тями, взагалі не пам'ятали, що було вночі. Єрмолова тебе вже вивела. А коли згадали, у нас був повний шок. Ми ж розуміли, що це в'язниця. І тоді вона запропонувала все обіграти так, ніби Андрій теж брав участь. Ми з Іллюхою були так налякані, що погодилися, не роздумуючи.

— Але навіщо? — приголомшено запитала Дар’я.

— Щоб йому теж загрожував термін. Мої батьки були далеко не такими впливовими, як батько Топольського. Батьки Іллі хоч і професори, але професор не прокурор. І Єрмолова виявилася права, Топольський нас відмазав.

1 ... 92 93 94 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"