Читати книгу - "Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича"

36

Насправді —  Л у ї д ж і   Л у к к е н і  (1873—1910), італійський анархіст, який убив імператрицю Австро-Угорщини Єлизавету в 1898 році в Женеві. Покінчив життя самогубством у в'язниці.

37

Д р а ґ а   М а ш и н  — одна з дам при дворі короля Сербії Александра Обреновича (1876—1903), яку король пошлюбив усупереч волі родини, двору й народу. Обоє, король і королева, загинули внаслідок замаху 10 червня 1903 року.

38

G e n e r a t i o a e q u i v o c a  (лат.) — тут: самозародження; термін, що вживає Шопенгауер у праці «Світ як воля і уявлення», в пасажах, присвячених волі до життя.

39

К о л о ї д и  (з гр.) — драглисті, прозорі, клейкі тіла, найчастіше двоскладникові, що являють собою перехідний етап між розчинами й суспензіями та сумішами.

40

Г у м у с  (лат.) — складник деяких ґрунтів, що виник унаслідок розкладання різних рослинних і тваринних решток; тут: урожайна основа.

41

Вічнозелений кущ або низьке дерево з ланцетоподібними шкірястими листками і білими, червоними або рожевими квітами; в дикому вигляді росте в країнах Середземномор'я та субтропічної Азії. Популярний як кімнатна рослина.

42

У спіритизмі: субстанція, що начебто виділяється з медіума під час трансу.

43

К а т а л е п с і я  (з гр.) — заціпеніння всього тіла або його окремих членів, поєднане із втратою довільного керування рухами; з'являється серед іншого у гіпнотичних станах; «еманація мозку», що наставала б у такому разі, належить до спільного з «ектоплазмою сомнамбулічною» ряду явищ. Утім, можна здогадуватися, що Шульц радше грається нагромадженням термінів з медіумічної царини, насправді не ставлячись до них надто поважно.

44

А с т р а л ь н е   т і с т о  — в окультизмі астральним тілом називають ефірне тіло, проміжне від фізичного до духовного, що начебто керує органічним життям людини і може відокремлюватися від фізичного тіла (напр., під час сеансів спіритизму).

45

Л а м п а - м е л ю з и н а  — люстра-павук (велика, з прикрасами і розгалуженнями люстра), тут: увінчана велетенськими оленячими рогами і виготовлена у вигляді фантастичної жіночої фігури, що у витягнутих руках тримає свічник.

46

Т р а н с ц е н д е н т н и й  (лат.) — такий, що виходить поза можливості суб'єкта пізнання щодо об'єкта і стосується апріорних форм розгляду. Тут: жартома вжитий термін, яким окреслено пору настільки ранню, що вона знаходиться «поза можливостями осягнення» героєм, який ще спить.

47

Н і м р о д  — біблійний герой, нащадок Хама, сина Куша. Німрода представлено як великого мисливця і засновника міст у землі Шінаар; у переносному значенні — досвідчений мисливець. У Шульцовому домі справді був пес на ім'я Німрод. (Див. «Регіони великої єресі» Є. Фіцовського.)

48

П р а є д н і с т ь  — поняття, що походить із однієї з течій класичного індуїзму (Веданта), що єдиною реальністю вбачає безособовий Абсолют (Брахман). Спопуляризоване під кінець XIX ст. головним чином завдяки Шопенгауеру. Тут: у жартівливому сенсі.

49

П а н  — у грецькій міфології бог пастухів, який опікується стадами. Часто зображуваний як чоловік з ногами, рогами й вухами цапа, що грає на флейті. Постать Пана була наскрізним мотивом у літературі та мистецтві на зламі XIX і XX ст., переважно символізуючи вітальність і хтивість.

50

Синій барвник, що його раніше отримували з листків рослини з однойменною назвою, що походить із Малайського архіпелагу.

51

Тверда живицева маса, що використовується для натирання смичків, у лудінні, миловарстві. Малабар — південна частина південно-західного узбережжя, що тягнеться від Ґоа до мису Коморін.

52

Тут швидше за все: деревна ящірка з родини леґуан; цією ж назвою проте означують легендарну потвору — півня зі зміїним хвостом та жаб'ячими очима, що вбивала поглядом.

53

Рослина з родини пасльонових, з великими дзвоноподібними квітами та їстівними плодами, росте на теренах Середземномор'я, в Гімалаях та Західній Туркменії; її потовщений корінь, що нагадує фігурку людини, у давні часи вважався магічним засобом, передусім лікувальним.

54

Швидше за все йдеться про механічні пристрої та іграшки, важливим центром виготовлення яких було німецьке місто Нюрнберґ.

55

Чоловічок, карлик, що його, згідно із середньовічними поглядами, начебто штучно створювали алхіміки в ретортах.

56

Відповідник вулиці Лішнянської у Дрогобичі (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

57

Професор  А д о л ь ф   А р е н д т  у 1902 році був викладачем малювання та рисунку у Дрогобицькій гімназії імені Франца-Йосифа, де навчався Шульц (Див.: Є. Фіцовський, там само).

58

Ці міфологічні персонажі в античній скульптурі символізували страждання: дітей  Н і о б и  повбивали стрілами Аполлон і Артеміда; п'ятдесят доньок  Д а н а я  за вбивство своїх чоловіків під час шлюбної ночі після смерті засуджено до вічного наповнювання водою бездонної бочки у Тартарі; дочка  Т а н т а л а  Ніоба і його син Пелопс: перша символізує страждання матері, що втратила дітей; другого вбив батько, його було подано богам на учті, щоб таким чином перевірити, чи вони дійсно знають усе. Нащадків Тантала прокляли боги, тож його рід вічно переслідували нещастя.

59

П р и с м е р к   б о г і в  — алюзія до гіпсових копій античних скульптур, а також до назви відомої опери Ріхарда Ваґнера.

60

Тут: нічний пейзаж або жанрова сцена з нічного життя, що часто зустрічається в мистецтві XVI–XVII ст.

61

І х н е в м о н  (мангуст) — невеликий ссавець із однойменної родини, водиться у Північній Африці та Малій Азії.

62

С и в і л л а  — у грецькій міфології віщунка, що пророкує майбутнє; Сивіллині очі — бездонні, пророчі, таємничі.

63

І n f о І і о  (лат.) — формат аркуша, складеного на дві частини.

64

Річка, притока Бистриці, а з нею і Дністра; тече також і через Борислав та Дрогобич.

65

А р x і т р а в  (з гр. і лат.) — головна балка, в античній архітектурі найнижча частина балкування.  А р х і в о л ь т а  (з італ.) — різьблена або гладка передня сторона аркади або склепінчаста арка портального чи віконного створу.  П і л я с т р  (з фр.) — архітектурний елемент у формі плаского вертикального виступу з поверхні стіни, що виконує декоративну або конструкційну функцію.

66

С е п і я  (з гр.) — темно-коричневий барвник, який отримують із чорнильної залози восьминогів.

67

П о л і ф о н і я  (з гр.) — тип побудови музичних творів на багато голосів; тут: стилістичне і формальне розмаїття.

68

Мапи і плани (проспекти) доби бароко вирізнялися суб'єктивною перспективою і тривимірною «реалістичною» графікою, що унаочнювала індивідуальний вигляд будівель, при цьому точність зображення зменшувалася разом зі зростанням віддаленості від пункту, в якому розташовувався ідеальний «спостерігач».

69

Вулиця Крокодильна, або Крокодилів — літературний відповідник дрогобицької вулиці Стрийської (Див.: Є. Фіцовський, «Реґіони великої єресі»).

70

К л о н д а й к  — місцевість у Канаді, в басейні річки Юкон, всесвітньознана після