Читати книгу - "Що таке антична філософія?"

© Культурна асоціація «Новий Акрополь», 2014

ISBN 978-966-97200-2-3

П’єр Адо

ЩО ТАКЕ АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ?

Переклад з французької Сергія Йосипенка

Відповідальний редактор Фертенко В.

Редактор Косянчук О.

Коректор Воронецька Ю.

Комп'ютерний дизайн та верстка Мефоденко В., Демідова Ю.

Формат 84x108 1/32. Папір офсетний. Гарнітура Petersburg.

Друк офсетний. Тираж 1000 Зам. № 14-457

Асоціація «Новий Акрополь»

Свідоцтво про держреєстрацію Серія А00 № 774084

02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 26/9

Віддруковано ПАТ «ВІПОЛ»

03151, Київ, вул. Волинська, 60

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру серія ДК № 4404 від 31.08.2012 р.

ЩО ТАКЕ «НОВИЙ АКРОПОЛЬ»?

* Це міжнародна культурна організація, мета якої — відродження філософії, як дієвої сили оновлення людини і суспільства

* Це об’єднання людей різного віку, національностей, професій, які прагнуть повернення і збереження загальнолюдських цінностей

* Це Філософська школа, програма якої ґрунтується на традиційних ученнях Сходу і Заходу

* Це відкритий для всіх Культурний центр, який щотижня пропонує різноманітну програму лекцій, семінарів, літературних і музичних вечорів, організовує виставки, екскурсії, зустрічі з діячами науки, культури, мистецтва

* Це практична робота у багатьох сферах життя: екології і благодійності, наукових дослідженнях і педагогіці

* Це культурні центри у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Одесі, Донецьку, Миколаєві, Полтаві та Запоріжжі

Контакти:

Київ: (044) 501-01-35 

Донецьк: (062) 348-28-66

Харків: (093) 808-00-55

Миколаїв: (0512) 47-42-72

Львів: (093) 713-23-00

Полтава: (095) 127-33-14

Одеса: (048) 726-52-28

Запоріжжя: (093) 361-81-86

Дніпропетровськ: (056) 785-07-94

www.newacropolis.org.ua

Про автора

П'ЄР АДО (1922—2010) — видатний французький філософ, філолог, знавець і перекладач творів античних авторів, професор Колеж де Франс.

Твір «Що таке антична філософія?» (1995) посідає особливе місце у його творчості. Ця книга стала для П. Адо нагодою викласти власну концепцію філософії і, одночасно, підсумувати досвід роботи з античними філософськими текстами та узагальнити своє бачення філософії. Вона, як і будь-яке історико-філософське дослідження, що ставить перед собою філософську мету, виходить за межі суто історичного завдання встановлення усіх деталей минулого в межах його всесторонньої і безсторонньої реконструкції.

Зрозуміло, що книга, написана з таких позицій, не обмежується викладом «поглядів» античних філософів: за улюбленим висловом її автора вона покликана не лише інформувати, а й формувати. Розповідаючи про античну філософію як історичний феномен, твір пропонує читачу авторське розуміння філософії і, що можливо є найважливішим, спосіб прочитання філософських (і не тільки античних) текстів.

Книга вперше презентує наукову спадщину видатного філософа-антикознавця українською мовою.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

С. 171: Вона можлива, оскільки форма розуму, властива людині, не є тим субстанційним, формотворчим, безпосередньо [іманентим] => іманентним розумом, яким є всесвітній Розум <…>

С. 298: Вона вічно переживала б те щастя і те задоволення, яке людська думка знає лише у рідкісні [митті] => миті.

С. 300: Вилучимо так само вищу мудрість — лише марнота філософів є причиною цього екстравагантного [явлення по] => уявлення про Бога як про монстра мудрості: він повинен був бути максимально подібним до них.

С. 305: Непереможний, бо знає та розуміє все, позбавлений тягаря подій та [існуваня] => існування, без жодної потреби — таким є той, кого можна прославляти як мудреця <…>

С. 310: Див. також цікавий текст Григорія Чудотворця «Подяка Орігену», який описує школу Орігена як традиційну філософську школу, з любов'ю між вчителем та учнями, [даілектичними] => діалектичними вправами <…>

С. 320: <…> це [найкращій] => найкращий момент для очищення твоєї думки, для того, щоб піднятись над тими зв’язками, які тебе утримують

С. 328: ЗНИКНЕННЯ ТА [ВІДРОДЖЕНЯ] => ВІДРОДЖЕННЯ АНТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ФІЛОСОФІЇ

С. 332: Проте поруч з цим християнським способом життя, подекуди забарвленим елементами запозичень із профанної філософії, існували філософські дискурси різних шкіл, або, точніше, [філософській] => філософський дискурс неоплатонізму <…>

С. 341: P. 317 [0150347] => —347

С. 414: П. Адо виявився одним [перших з] => з перших французьких філософів, які звернулись до його творчості <…>

Примітки

1

Примітки перекладача, позначені * див. в кінці книги. [В електронній версії тут і далі верстальник, відносячи ці примітки до відповідних місць у тексті, додає вираз «Прим. перекладача». — Прим. верстальника.]

С. 5 — Гр. слово πόλις традиційно перекладається фр. словом cité, яке своєю чергою пропонує цілий ряд перекладів українською: місто, громада, держава, суспільство, а у випадках, коли йдеться про давньогрецькі реалії, може передаватись калькою з грецької: polis. Автор статті «Поліс, Політейя» «Європейського словника філософій» наголошує: «ніщо не забороняє позначати цю особливу історичну реалію, поліс, терміном «громада» [cité], якщо ми не змішуємо поліс з його містом [ville]»[910] (с. 307), а також, що «поліс не є ані нацією, ані державою, ані суспільством»[911] (с. 308). В укр. перекладі книги П. Адо фр. слово cité передається як «громада» у випадках, коли позначає політичну спільноту; коли ж йдеться про конкретні давньогрецькі політичні утворення, ідентичні відповідним містам — як «місто-громада» або «поліс».

Ті самі проблеми існують з перекладом назви твору Платона Περί πολιτείας, або Πολιτεία. На думку автора цитованої статті це слово позначає або «суб’єктивний зв’язок громадян з полісом» або «об’єктивну організацію функцій керування й управління»[912]; в другому сенсі Πολιτεία часто перекладається як «режим» чи «устрій». В російськомовній та україномовній традиції цей твір прийнято називати «Держава», однак з огляду на те, що слово «держава» в сучасному дискурсі означає модерну політичну реалію, відсутню в античності, а гр. слово Πολιτεία позначає античну реальність, що не має відповідників у сучасних мовах, його сьогодні часто називають калькою з грецької «Політейя». П. Адо часто цитує цей твір, тому в укр. перекладі його книги зберігається назва «Держава», прийнята укр. перекладачем Платона. — Прим. перекладача.

2

Згадаємо про книгу Ж. Дельоза та Ф. Ґваттарі «Що таке філософія» (Deuleuze G., Guattari F. Qu’est-ce que la philosophie? — Paris, 1991), яка за своїм духом та методом досить далека від нашої праці, а також невелику книгу Алексиса Філоненка «Що таке філософія? Кант і Фіхте» (Philonenko A. Qu’est que la philosophie? Kant et Fichte. — Paris, 1991), який y дуже цікавий спосіб порушує проблему сутності філософії на прикладі листів Фіхте та Канта. В «Історичному словнику філософії» (Historisches Wörterbuch der Philosophie. — Basel, 1989. — Bd. 7. — Col. 572–927) читач знайде також чудову добірку розвідок про визначення філософії від