Читати книгу - "Вітер, Черкащенко Дарія"

Вогники стрімко зростали, перетворюючись на прибережні будиночки та добре освітлений причал. Під керівництвом умілого капітана і завдяки старанням досвідченої команди, наш кораблик вдало причалив до вільного місця. У Чайкофі ми пробули зовсім недовго. Тільки встигли повечеряти в таверні, поки капітан домовлявся про кінний екіпаж.

І ось ми вже їдемо в дерев'яній кареті, з м'якими сидіннями всередині, запряженій четвіркою коней. Карета була не з дешевих, її не кидало на горбках, а мірно погойдувало з боку в бік, заколисуючи нас. Ми сиділи по трьох кутах, дивлячись у вікна. Рінол здався першим, приліг на м'якому сидінні, підклавши під голову куртку, і за п'ять хвилин провалився в глибокий сон, неголосно сопучи. Слідом сонно засопів і Елан. Я ж деякий час боровся зі спокусою вислизнути з карети та політати нічним небом. Але в мене не було гарантій, що хлопці просплять весь цей час і не виявлять мого раптового зникнення. Я твердо вирішив тримати дракона в таємниці, тому мені просто необхідно опанувати себе і дочекатися більш слушного моменту.