Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Господиня 📚 - Українською

Читати книгу - "Господиня"

395
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Господиня" автора Стефані Маєр. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 94 95 96 ... 235
Перейти на сторінку:
фігура мовила твердим беземоційним голосом — голосом Джареда:

— Джебе, що це таке?

У мене в горлі пересохло. Я спробувала проковтнути клубок, але марно. Хотіла вдихнути, та де там. Тільки серце калатало, мов навіжене.

«Джаред! — схвильований голос Мелані був екзальтований. Вона немов прокинулася після сплячки. — Джаред удома!»

— Ванда нас навчає. Розповідає про Всесвіт, — схвильовано щебетав Джеймі, не помічаючи люті, яка захлиснула Джареда.

— Ванда? — тихо повторив, а вірніше, прогарчав Джаред. Позаду нього скупчилося ще кілька запорошених силуетів. Я помітила їх тільки тоді, коли всі вони разом луною підхопили невдоволене гарчання Джареда.

Русяве волосся Пейдж війнуло понад головами присутніх. Вона підстрибнула й кинулася вперед.

— Енді! — зойкнула вона й заходилася пробиватися крізь натовп. Перечепившись через Веза, вона мало не впала, та одна із запорошених постатей вигулькнула з-за Джареда й підхопила її.— О Енді! — схлипувала Пейдж. Її тремтячий голос так нагадував голос Мелані!

Сплеск емоцій Пейдж миттю розрядив атмосферу. Мовчазний натовп почав перешіптуватися, і люди зводилися на ноги. З усіх куточків печери залунали вітання — всі хотіли поздоровити сміливців, які повернулися з вилазки. Я зазирала в їхні обличчя: натягнуті посмішки, звернені до мене ворожі погляди. Мені знадобилася довга-довга мить, — здавалося, час зупинився, паралізувавши мене й приморозивши до місця, — щоб зрозуміти, що виражають обличчя довкола: провину.

— Все буде гаразд, Вандо, — прошепотів Іян ледь чутно.

Я пильно подивилася на нього, шукаючи на його обличчі слідів тієї ж таки провини. Але, на свій превеликий подив, не знайшла її. Іян тільки насторожено примружив очі й із недовірою роздивлявся новоприбулих.

— Якого дідька, люди? — прогримів чийсь голос. Із-за Джаредової спини вистромився Кайл — легко впізнаваний здоров’яга, навіть незважаючи на маскування. Раптом він рушив… до мене.

— І ви дозволили цій істоті обвести себе круг пальця? Ви що, з глузду з’їхали? Чи, може, вона привела з собою шукачів? І ви всі давно перетворилися на паразитів?

Від таких слів чимало голів присоромлено похилилися. Всього кілька присутніх ніяк не відреагували — стояли рівно, випроставши плечі й задерши підборіддя: Лілі, Труді, Вез… і хворий Волтер.

— Охолонь, Кайле, — мовив Волтер тихо.

Кайл проігнорував його. Він широкими кроками наближався до мене, його блакитні, як і в його брата, очі випромінювали лють. Але я дивилася не на нього — мій погляд притягувала темна постать Джареда. Під товстим шаром пороху і бруду я намагалася прочитати вираз його обличчя.

Любов Мелані захлиснула мене рікою, що прориває дамбу, і не давала думати навіть про розлюченого варвара, який невпинно наближається.

Раптом я побачила Іяна. Він виник нізвідки, загородивши мене від брата. Я витягнула шию, боячись утратити Джареда з очей.

— Відтоді як ви рушили на вилазку, брате, багато чого змінилося.

Кайл став як стій, на його обличчі читалася недовіра.

— То значить, шукачі таки приходили, Іяне?

— Ванда не становить для нас небезпеки.

Кайл міцно зціпив зуби, і краєм ока я побачила, як його рука ковзнула в кишеню.

Тільки тоді я звернула увагу на Кайла і зіщулилася, чекаючи, що він витягне зброю.

— Не ставай йому на дорозі, Іяне, — ледве вичавила я.

Проте Іян не відповів. Мене сповнила тривога. Хай як дивно, мені зовсім не хотілося, щоб він постраждав через мене. І це не був інстинкт чи набута з роками звичка захищати, як у випадку з Джеймі чи Джаредом. Просте усвідомлення: Іян не повинен постраждати, захищаючи мене.

Кайл повільно витягнув руку з кишені, і в ній засвітився ліхтарик. Тоді він спрямував промінь в обличчя Іяну і на якийсь час затримав. Іян навіть не зморгнув.

— Що таке, брате? — здивувався Кайл, ховаючи ліхтарик назад до кишені.— Ти не паразит. То як їй це вдалося?

— Охолонь і дай нам можливість усе пояснити.

— Ні.

Незгода пролунала не вуст Кайла, а з-за його спини. Я підвела погляд і побачила, як до нас повільно наближається Джаред, розтинаючи натовп мовчазних глядачів. Він наблизився, а Джеймі й досі звисав із його руки і розгублено мотав головою, поглядаючи то на нього, то на мене. Тільки тепер, зблизька, я роздивилася вираз на його обличчі. І навіть Мелані, засліплена своїм щастям, не могла не помітити, з якою відразою Джаред витріщається на мене.

Всі старання Джеба зійшли на пси. Ну і толку з того, що Труді й Лілі розмовляли зі мною, що Іян заступився за мене перед братом, що Меґґі й Шерон більше не сприймали мене як реальну загрозу.

Та єдина людина, яку треба було переконати, прийняла рішення і не збиралася його змінювати.

— Досить нас заспокоювати, — прогарчав Джаред крізь зуби. — Джебе, — провадив він і навіть не озирнувся. — Дайте мені рушницю.

Тиша, яка повисла в печері після його слів, була така напружена, що мені аж вуха заклало. Було достатньо однієї миті, варто було тільки подивитися на Джареда, щоб зрозуміти: все скінчено. Тепер я знала, що мені робити; Мелані повністю погодилася зі мною. Тихо як мишка я зробила крок назад і вбік, щоб уберегти Іяна. А тоді заплющила очі.

— Справа в тому, що я її сьогодні не захопив з собою, — мовив Джеб повільно.

Я

1 ... 94 95 96 ... 235
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Господиня», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Господиня"