Читати книгу - "48 законів влади"

Така влада фантазій, які проростають у нас самих, особливо в часи дефіциту й занепаду. Люди рідко вважають, що їхні проблеми поро­джені їхньою ж дурістю і неправильними вчинками. Хтось інший мусить за це відповісти: оточення, світ богів, а тоді й порятунок приходить іззовні. Якби Браґадино з’явився у Венеції з детальним аналізом причин економічного занепаду міста і пропозицією реалістичних кроків щодо виходу з кризи, його б висміяли. Надто потворною була дійсність, а рішення — надто болюче, бо містянам треба було докладати таких же зусиль, як і їхні предки, котрі створювали потужну державу. З другого боку, фантазію — у цьому разі романтику алхімії — неважко зрозуміти і приємніше прийняти.

Щоб здобути владу, вам слід стати джерелом задоволення для оточення, а задоволення дасть гра на людських фантазіях. Ніколи не обіцяйте поступового поліпшення за допомогою важкої праці, а пообіцяйте натомість щось у віддаленій перспективі, велику і раптову трансформацію, глечик із золотом.

Ніхто не повинен утрачати надію здобути прихильників навіть найекстравагантнішої гіпотези, якщо вистачає достатньо вміння подати її у вигідному світлі.

Давид Юм (1711—1776 рр.)

Ключі до влади

Фантазія сама по собі не спрацьовує. Їй потрібне тло з одноманіття і повсякдення. Це дасть фантазії змогу закріпитися і розцвісти. У Венеції XVI століття реальністю були занепад і втрата престижу. Відповідна фантазія малювала раптове відновлення минулої слави завдяки диву алхімії. У той час як дійсність погіршувалася, венеційці поринули в щасливий світ мрії, у якому їхнє місто раптом відновлювало колишні багатство і владу, перетворюючи піщинки на золото.

Людина, яка в гнітючій дійсності здатна витворити фантазію, може здобути величезну владу. Шукаючи фантазію, яка могла б надихнути маси, тримайте в полі зору банальні істини, що найдужче впливають на кожного з нас. Не відвертайте свою увагу на гламурні портрети й життєписи, які люди самі про себе створюють, шукайте і розкопуйте те, що насправді тримає їх у полоні. Щойно це виявите, ви одержите чарівний ключ до великої влади.

Попри те що час і люди змінюються, вивчаймо наявні репресивні реалії та можливості влади, яку вони дають:

Реальність: зміни відбуваються поволі й поступово. Це потребує напруженої праці, щастя, чималої самопожертви і великого терпіння.

Фантазія: раптове перетворення докорінно змінює долю, причому без праці, самопожертви і витрати часу.

Це, звичайно, зразок фантазій шарлатанів, які й досі роєм рояться; ці вигадки стали ключем до успіху Браґадино. Пообіцяйте суттєві зміни — бідні забагатіють, хворі одужають, упосліджені радітимуть — і у вас з’являться послідовники.

Яким чином відомий німецький знахар-шарлатан XVI ст. Леонгард Турнайсер, ніколи не вивчавши медицину, став надвірним лікарем у курфюрста Бранденбурга? Замість ампутацій, п’явок, гидкого на смак проносного (тодішні методи лікування), Турнайсер пропонував солодкі еліксири та обіцяв негайне одужання. Модні надвірні віддавали перевагу його мікстурі «питне золото», яка коштувала чималі гроші. Якщо людину спіткала нез’ясовна хвороба, Турнайсер дивився гороскоп і виписував талісман. Ніхто не міг устояти проти такої фантазії — здоров’я і добре самопочуття без жертв і болю!

Реальність: соціальна царина має жорсткі коди і межі. Ми розуміємо ці межі й знаємо, що повинні щодня перебувати в них.

Фантазія: ми можемо ввійти в зовсім новий світ, з іншими кодами і ймовірністю пригод.

На початку XVII століття весь Лондон гомонів про таємничого незнайомця, молоду людину на ім’я Джордж Салманазар. Він прибув із фантастичного краю, як уважали англійці: з острова Формоза (тепер Тайвань) біля узбережжя Китаю. Оксфордський університет запросив Салманазара викладати мову острів’ян. Через кілька років він переклав Біблію формозькою, потім написав книжку, яка відразу стала бестселером, з історії й географії Формози. Члени англійської королівської родини панькалися з ним, запрошували на обід, і скрізь він розважав товариство дивовижними оповідками про свою вітчизну та її екзотичні звичаї.

Одначе після смерті Салманазара люди дізналися з його заповіту, що насправді він був французом із багатою уявою. Салманазар вигадав усі свої оповідки про Формозу — про її абетку, мову, літературу, культуру. Він використовував необізнаність англійської публіки і придумував свої хитросплетені оповіді, що задовольняло попит англійців на екзотику і заморську дивину. Жорсткий контроль із боку британської культури небезпечних мрій людей дав йому чудову можливість використовувати їхню фантазію.

Звичайно, фантазії про екзотику дотичні й до сексуальних уявлень. Однак відвертого зближення слід уникати, бо тілесне стримує силу фантазії, тому що ви фізично це бачите, берете, а тоді стомлюєтеся від цього — це доля більшості куртизанок. Зваби тіла коханки лише збуджують апетит хазяїна до більших і розмаїтих насолод, бажання вклонятися новій красуні. Щоб давати владу, фантазія має залишатися до певної міри нереалізованою, нереальною. Наприклад, танцівниця Мата Харі, яка опинилася в центрі уваги парижан перед Першою світовою війною, мала пересічний вигляд. Її сила була в її фантазії про те, що вона дивна, екзотична і що пізнати й розшифрувати її неможливо. Табу, які вона використовувала, стосувалися не стільки сексу, скільки порушення соціальних кодів.

Ще однією формою фантазій на тему екзотичного є надія вирватися з нудьги. Шахраї полюбляють грати на пригнобленні світу трудящих, на браку авантюризму в ньому. Серед їхніх вигадок, приміром, може бути віднайдення іспанського скарбу за участю привабливої мексиканської сеньйорити і знайомого президента однієї з південноамериканських країн, тобто все, що рятує людину з буденщини.

Реальність: суспільство фрагментоване, і в ньому повно конфліктів.

Фантазія: люди можуть об’єднатися в містичний союз душ.

У 1920-ті роки шахрай Оскар Гартцел швидко надбав собі статки за допомогою старої як світ афери сера Френсіса Дрейка, який обіцяв будь-якій людині на прізвище «Дрейк» чималу частку втраченого «скарбу Дрейка», до якого Гартцел мав доступ. Тисячі мешканців Середнього Заходу потрапили на гачок афери, що її Гартцел кмітливо перетворив на хрестовий похід проти уряду і всіх тих, хто намагався не повернути спадкоємцям скарб Дрейка. Утворився містичний союз пригноблених Дрейків, які збиралися на емоційні демонстрації й мітинги. Пообіцяйте людям такий союз — і отримаєте величезну владу, але владу небезпечну, бо вона легко може повернутися проти вас. Це фантазія, яку використовують демагоги.

Реальність: смерть. Мертвих не повернути, минуле не можна змінити.