Читати книгу - "Що таке антична філософія?"

126

Див.: Платон, Лісід, 218 b 1

127

Krämer H.-J. Platonismus und hellenistische Philosophie. — Berlin, 1971. — S. 174—175; 229—230.

128

С. 63 — традиція вживання в богословських і філософських текстах слова цсл. походження «благо», а не слова укр. походження «добро» встановилася внаслідок диглосії — співіснування церковнослов’янської та української мов у різних регістрах, передусім релігійному/піднесеному і світському/повсякденному. В укр. перекладі книги П. Адо слово «благо» використовується лише для позначення найвищого ступеня добра. — Прим. перекладача.

129

Кіркеґард, Мить, §10.

130

Паскаль, Думки, §553 вид. Брюнсвіка/ Пер. А. Перепаді, О. Хоми.

131

Плотин, Еннеади, III, 5 (50), 9, 44.

132

Платон, Бенкет, 215 b—с.

133

Robin L. Notice // Platon. Le Banquet. Paris, 1981. — 1981. — P. CV.

134

Див. вище, c. 50 і далі.

135

Платон, Бенкет, 211 d—212 а

136

Див. нижче, с. 88 і далі.

137

Ціцерон, Про межі добра і зла, III, 14, 48.

138

Див. нижче, с. 345—352.

139

Ксенофонт, Бенкет, II, 17—19.

140

Nietzsche F. Menschliches, Allzumenschliches, Zweiter Band, Zweite Abteilung: Der Wanderer und sein Schatten, §86.

141

Ісократ, Панегірик, §47.

142

Ісократ, Обмін, §271.

143

С. 69 — у своєму історичному сенсі слово «гуманізм» означає передусім «ренесансний гуманізм» — культурний та інтелектуальний рух, який зародився в Італії доби Відродження. В «класичному» філософському сенсі, про який говорить П. Адо, воно має значення світогляду чи філософської позиції, у центрі яких перебуває людина, що розглядається як найвища цінність, «міра усіх речей». — Прим. перекладача.

144

Hadot І. Arts libéraux et philosophie dans le pensée antique. — Paris, 1984. — P. 16—18.

145

Платон, Бенкет, 208 е.

146

Платон, Бенкет, 209 с.

147

Платон, Федр, 277 а.

148

Robin L. Notice // Platon. Le Banquet. — Paris, 1981. — P. XCII.

149

Сенека, Моральні листи до Луцилія, 6, 6 / Тут і далі у перекладі А. Содомори.

150

Див. важливий твір Г.-Й. Кремера: Krämer H.-J. Platonismus und hellenistische Philosophie. — Berlin, 1971.

151

Див.: Billot M.-F. Académie // Dictionnaire des philosophes antiques / Ed. R. Goulet. — T. 1. — Paris, 1994. — P. 693—789.

152

Наприклад, Дікеарх y «Застільних бесідах» Плутарха (VIII, 2, 719 а), Цицерон (Про державу, І, 15—16; Про межі…, V, 86—87), Августин (Про Град божий, VIII, 4), Нуменій (фр. 24), Прокл (Коментар на Тімей, т. І, 7, 24 Diehl).

153

Платон, Держава, 600 b.

154

Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 61.

155

Платон, Лист VII, 328 b—329 с.

156

Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 59, n. 32 (бібліографія); Isnardi Parente M. L’eredità di Platone nell’Academia antica. — Milan, 1989. — P. 63.

157

Платон, Держава, 519 d.

158

Gaiser K. Philodems Academica. — Stuttgart, 1988. — S. 153 u.w.

159

Закони, VI, 756 e—758 a.

160

Платон, Держава, 592 b.

161

Див.: Frischer B. The Sculpted Word. Epicureanism and Philosophical Recruitment in Ancient Greece. — University of California Press, 1982. — P. 63.

162

Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 63.

163

На цю тему див.: Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 54—63; 93.

164

С. 77 — тіасос — культове об’єднання, що імітувало почет бога, якому було присвячене, а відтак і об’єднання з метою служіння Музам. — Прим. перекладача.

165

Див. нижче, c. 128—129.

166

Gaiser K. Philodems Academica… — S. 154.

167

Плутарх, Застільні розмови, VIII, І, 717 b.

168

Платон, Держава, 522—534.

169

Платон, Держава, 526 е; Плутарх, Застільні розмови, VII, 718 e—f, див.: Hadot І. Arts libéraux et philosophie dans le pensée antique. — Paris, 1984. — P. 98.

170

Див.: Lasserre F. La naissance des mathématiques à l’époque de Platon. — Fribourg-Paris, 1990.

171

Платон, Держава, 539 d—e.

172

Аристотель, Про заперечення софістів, 183 b 7.

173

Див. нижче, с. 136—137, а також: Hadot P. Philosophie, Dialectique, Rhétorique dans l’Antiquité // Studia Philosophica. — 1980. — T. 39. — P. 139—166.

174

Платон, Менон, 75 c—d.

175

Див. Heitsch Е. Erkenntnis und Lebensführung / Akademie der Wissenschaften und der Literatur. — Mainz, Stuttgart, 1994. — Fasc. 9.

176

Düring I. Aristoteles. — Heidelberg, 1966. — S. 9.

177

Див. нижче, c. 203.

178

Платон, Софіст, 263 e 4.

179

Див.: Krämer H.-J. Platonismus und hellenistische Philosophie. — Berlin, 1971.

180

Mittelstrass J. Versch über den sokratischen Dialog // Das Gesrâch / Ed. K. Stierle, R. Warning. — München, 1984. — S. 26.

181

Brisson L. Présupposés et conséquences d’une interprétation ésotériste de Platon // Les Etudes philosophiques. — 1993. — n. 4. — P. 480.

182

Аристотель, Метафізика,