Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Стожар. Трилогія Палімпсест. Книга 1 📚 - Українською

Читати книгу - "Стожар. Трилогія Палімпсест. Книга 1"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Стожар. Трилогія Палімпсест. Книга 1" автора Ярина Каторож. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 98 99 100 ... 119
Перейти на сторінку:
переді мною — метеї. Сиві, не молоді і не старі, люди без долі та сенсу життя. Можливо, опинились тут, бо вкрали їжу чи заперечили панові. Або ще з будь-якої провини, яка навряд чи була важчою за котрусь мою, бодай одну із багатьох.

Спочатку я не могла на них дивитись. На них усіх. Переважно сиділа з напівзаплющеними очима, намагаючись слідкувати лишень, аби на мене ніхто не напав. Та ніхто й не намагався.

І десь за тиждень я прокинулась посеред ночі. Хтось тихо і тужливо співав пісню: про зелений ліс поряд із селом, про квіти, що вкривали узлісся. Про сонце, що пестить щоки, та хлопця, який цілує в уста. Я впізнала той голос — то співала жінка-метейка.

В її голосі було життя.

Але жити вона не намагалась. Боротись теж. Жоден з них. Тому вони не нападають. Не нападають тут, як не роблять цього і в селах, і містах, й усьому Метейському краї, і в усій Циркуті. Хоча їх більше.

Їх більше там, поряд з белатами і дарвенхардцями, поряд із сервусами, якими стали їхні діти. А вони не нападають. А вони не змагаються. Їх більше там, як більше тут, де я одна, закута і зморена чеканням, та настільки втомлена психологічно, що часом не можу навіть встати. Вони могли б дочекатись, коли я засну міцніше, бо ж щодень я справді ставала більш втомленою і розсіяною. Вони б могли спробувати примусити мене покликати на поміч, відчинити клітку, напасти на охоронців. Більшість доби ніхто за ними не спостерігав. Але вони не робили цього. Хоч їм і не було вже що втрачати.

Чому?

Страх.

Двадцять боялись однієї.

Як тут, так і там. Причина вже навіть не в белатах. У самих підкорених. Вони раби настільки, що вже й не думають про те, що можна бути вільними. Вони раби в своїх душах, серцях, у власних головах. Пани вже могли б нічого не робити з цими людьми.

Я ж не заподіювала їм нічого поганого. Але я бачила їхній страх переді мною.

Колись я була такою самою.

Але тоді, тієї ночі, почувши спів жінки, я вперше відчула разючу відмінність між нами. Хай я йду в пітьму, та я принаймні йду.

А вони — ні. Вони вже поховані. І навіть не ті, хто сидить за ґратами. А ті, хто пасе панських коней замість своїх. Хто вишиває сорочку господині, а не свою. Хто отримує удари нагайкою за надто голосний сміх, і знову покірно йде працювати.

Ярий… він знає, ким я була. Може, не те, що саме метейкою, але що підкореною — точно. Тому він посадив мене сюди. Він знає, хто я, чи те, ким була, він настільки гарно розуміє мене, що вчить ламати страх перед кайданами, посадивши серед тих, хто про це й не думає.

Він кував з мене зброю. А будь-який метал перед тим, як стане вістрям стріли, потрапляє у вогонь і плавиться. Опісля твердіє.

Він вкинув мене у вогонь, щоб я стала іншою.

Не кращою. Сильнішою.

* * *

Я просиділа в тій в’язниці десять днів, перш ніж Ярий нарешті спустився, щоб на мене поглянути. І коли ми зустрілись, я знала, що виглядаю спокійною. Я вже не хапалась за пруття клітки. Знала, що та не робить мене переможеною. Бар’єр подолала, учителя зрозуміла.

Найбільше в житті я тепер хотіла вибратися з того смороду і голоду, і помитись. У підземеллях водились блохи та інша мерзота, від якої все моє тіло почервоніло і свербіло.

Вчитель зупинився перед ґратами.

— Я вже думала, ви ніколи по мене не прийдете, — мовила я тихо і злісно.

— А хіба тобі тут погано? — спитав він з легкою посмішкою. Але погляд його лишався холодним і зосередженим.

— Мені недобре будь-де, але тут ще й блохи. Випустіть мене. І зніміть нарешті окови.

— Впевнена?

— Так.

Я говорила наказовим тоном і це явно його розважало. В камері ніхто не дихав.

Ярий витягнув з кишені велику в’язку ключів і випустив мене. Тоді знову зачинив клітку.

Ми мовчки йшли коридором якийсь час. Я швидко крокувала попереду. Тіло, що звикло бути в русі, хотіло повернутись до звичного порядку від скніння на одному місці. Зрештою піднялись сходами нагору, минувши тюремну варту, і опинились у внутрішньому дворі. Я вперше за десять днів побачила білий світ, бо в камері було таке вузьке вікно, що крізь нього проникав всього один-єдиний промінь на світанку.

— Ти так боялась, що навіть не подумала сказати мені, що не хочеш сидіти у в’язниці.

— Бо ви вчите мене покорі, — буркнула я, навіть не дивлячись на нього, і йшла далі. Внутрішньою площею ходили учні та дарвенхардці. Я помічала на собі зацікавлені погляди. Ще б пак — брудна, зла, десять днів не розчісувалась і не вмивалась; все в тому самому одязі, що мандрувала лісом.

— Так. А ще я вчу тебе мудрості. Сьогодні ти сказала, що хочеш вийти — і я тебе випустив. І вчинив би так в ту саму мить, коли зачинив камеру. Але ти боялась про це сказати. Ти боялась, — мовив Ярий і, раптом схопивши мене за плече, притиснув до стіни. Я важко дихала, дивлячись на нього знизу вгору. Він був вищий за мене десь на голову, майже так само, як і Всевлад. Я відчувала таке роздратування, що аж тремтіла.

— Дарвенхардці виконують накази не тому, що бояться. В цю школу нікого не заганяють силою. Це — вибір, свідомий і незалежний. Ти його зробила. Ти вибрала Дарвенхард, а значить, обрала службу белатам.

— Якщо

1 ... 98 99 100 ... 119
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стожар. Трилогія Палімпсест. Книга 1», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Стожар. Трилогія Палімпсест. Книга 1"