Дощова ніч скувала королівство, грім розривав небо, і вітер шепотів лиховісні слова. Далеко за межами замку, у глухому лісі, в покинутій вежі, стара віщунка у темному каптурі кружляла над потрісканим столом, ворожачи на чорному вогні. Очі її були білі, мов місяць, а пальці тремтіли, коли вона витягнула древній сувій, запечатаний ще в часи перших...
295
0
02.03.25