У дні найтяжчих для країни випробувань, найяскравіші твори видатних митців української літератури – саме те, що надає нам надає наснаги для боротьби, допомагає вірити у перемогу та величне майбутнє нашої батьківщини. Наділені Божою іскрою таланту, письменники та поети в усі часи прокладали незриму стежку до серця кожного з нас. Часто, зазнаючи поневіряння та тортур, змушені назавжди покинути батьківщину, вони назавжди залишались світочем істини для багатьох мільйонів своїх співвітчизників.
Тарас Шевченко
Одним з перших, хто мав сміливість стати на сторону знедолених та пригнічених, був Великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко – видатний український поет, прозаїк, історик, діяч українського визвольного руху та член Кирило-Мефодіївського братства. Його літературний спадок – надзвичайно різноманітний. Його ранні, ліричні твори пронизані духом народної творчості та близькі до народної поезії. Визвольна боротьба, яку український народ вів проти загарбників та поневолювачів, є основним мотивом у творах «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «Гайдамаки», «Гамалія». Саме поему «Гайдамаки» (1841 р.) літературознавці вважають вершиною революційної романтики Шевченка.
Від романтичного захоплення героїчним козацьким минулим, у більш пізніх творах, поет еволюціонує до гострого засудження соціально-національного пригнічення народу. Творчість Шевченка стала основою для формування сучасної української нації, для всіх наступних поколінь «Великий Кобзар» став джерелом національної свідомості та символом України.
Читати книжки Тараса ШевченкаІван Багряний
Уже за радянської влади, коли свобода творчості жорстко обмежувалася рамками ідеологічної цензури, драматична історія української літератури наводить досить багато прикладів безкомпромісної громадянської позиції та відданої любові до України. Одним з найбільш яскравих прикладів є творчість Івана Багряного (Іван Лозов’яга). В історії української нації та літератури його долю, зі впевненістю, можна зарахувати до найбільш драматичних, а творчість – вважати одним з найяскравіших зразків літератури з першої половини до середини XX сторіччя. Письменника переслідували не лише на батьківщині: і в еміграції його позиція далеко не для всіх була зручною та прийнятною.
Одна з найголовніших тем у творчості І. Багряного є демонстрація всій світовій спільноті суті більшовистського режиму, викриття жорстокості та підступних методів карних органів влади. Письменник часто використовував власний досвід, оскільки декілька років провів в ув’язненні. Перлиною творчості Багряного літературознавці всього світу вважають роман «Сад Гефсиманський», який став одним з перших творів, які висвітлювали жорстокість карного механізму більшовизму.
Нарешті, текст антирадянської направленості «Чому я не хочу вертатись в СССР?», що був перекладений на декілька світових мов, дозволив багатьом політикам змінити ставлення до Радянського Союзу. Саме еміграція дозволила Багряному вести наполегливу боротьбу за Українську незалежність. Він неодноразово попереджував про величезну кількість загроз існуванню української державності, а значна частина літературного спадку отримала надзвичайно злободенне звучання в контексті сучасних подій в Україні. Письменник був впевнений, що «Активні борці за велику мету мають бути позначені твердістю і нещадністю до ворога… Це мають бути люди великої душі, негнутої волі, великого дихання…»
Читати книжки Івана БагряногоЛіна Костенко
Ліну Костенко відносять до когорти надзвичайно талановитих поетів. Її перші поетичні збірки «Проміння землі», «Вітрила», «Мандри серця» сповістили про прихід до української літератури сильної творчої особистості. Органічне ігнорування імпульсів метушливої «злободенності», чутливе сприйняття та переживання великих і малих громадянських проблем епохи, чистота та природність ліричного світу, незалежність позиції – все це відразу заволоділо увагою читачів, що жадали слова – чесного та яскравого.
До речі, не лише читачів. Під час ідеологічної компанії «боротьби з абстракціонізмом та формалізмом», поетесу звинувачували в «ідейній нечіткості». На тривалий час її поезія стала предметом особливої зацікавленості з боку політичної цензури, а роман у віршах «Маруся Чурай» заборонений протягом тривалого періоду. Отже, після «Мандрівок серця», наступна книга «Над берегами вічної ріки», з’явилась лише за 16 років!
Поезія Ліни Костенко глибоко перегукується з її великими попередниками в українській літературі – Т. Шевченком, Лесею Українкою. Як і у Лесі Українки, в ліриці Костенко часто можна почути мотив духовної солідарності з переможеними, а не з переможцями, особливо, якщо переможений не здається на милість переможця.
Однією з дорогоцінних перлин української поезії став історичний роман у віршах «Маруся Чурай», який вона опублікувала, будучи уже прославленим та визнаним автором. Авторка зображує Україну, що готова піднятись на визвольну боротьбу, яку очолює Богдан Хмельницький. Ця боротьба має свій пафос, свою ідеологію, але також – і свою естетику, до якої причетні пісні, що складає Маруся Чурай.
Саме тут – і українська історія з усім її драматизмом і героїкою, і надзвичайно широкий спектр виразно змальованих натур, в сукупності створюють враження глибини та могутньої сили життя величного народу. І одвічні питання людського духу, які проявляються не абстрактно, в усій предметній конкретиці соціального буття, через призму його соціальних, моральних та політичних конфліктів. Це витончений та зважений роздум про поезію, її місце в житті, про місію поета. Все це є в романі, отже його можна сприймати як присвяту кожній з цих тем. Але тут вони сприймаються і переливаються одна в одну, як у багатогранному самоцвіті.
Читати книжки Ліни КостенкоНа нашому сайті ви знайдете чудову добірку літературних шедеврів українських авторів – онлайн, безкоштовно, без реєстрації на сайті.
Насолоджуйтесь!
