Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Межа Фундації 📚 - Українською

Читати книгу - "Межа Фундації"

264
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Межа Фундації" автора Айзек Азімов. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Межа Фундації» була написана автором - Айзек Азімов, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика".
Поділитися книгою "Межа Фундації" в соціальних мережах: 

Другу Фундацію знищено. Перша Фундація — єдина влада, що контролює Галактику. Принаймні так вважали тривалий час. Але сумніви почали ширитися столицею Першої Фундації. Колишнього офіцера космофлоту Ґолана Тревіза звинувачують у державній зраді й висилають зі столиці з таємним наказом — знайти Другу Фундацію. Разом із ним вирушає професор-міфолог Янов Пелорат, який прагне розшукати Землю — древню колиску людства. Та в незриму битву за владу вступає третя сила, здатна підкорити собі не лише обидві Фундації, а й усю Галактику…

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 116
Перейти на сторінку:

Айзек Азімов

Межа Фундації

Пролог

Перша Галактична Імперія занепадала. Вона згасала та конала протягом багатьох століть, і лише одна людина сповна це усвідомлювала.

Це був Гарі Селдон, останній великий науковець Першої Імперії, і саме він удосконалив психоісторію — науку, що вивчала людську поведінку, зводячи її до математичних рівнянь.

Учинки окремої людини передбачити неможливо, проте реакції натовпів, як виявив Селдон, можна піддавати статистичній обробці. Що більший натовп, то більшої точності можна досягти. А людські маси, з якими Селдон працював, за розмірами були — ні додати ні відняти — як населення всіх мільйонів залюднених світів Галактики.

Селдонові рівняння підказали йому, що коли Імперію полишити саму на себе, то вона занепаде й мине ще тридцять тисяч років людських злиднів та муки, перш ніж із руїн постане Друга Імперія. Та все ж якщо комусь вдасться підкорегувати деякі з поточних умов, то період Безцарів’я можна зменшити до єдиного тисячоліття — лише однієї тисячі років.

Саме для того, щоб це забезпечити, Селдон заснував дві колонії науковців, які назвав Фундаціями. Він свідомо розташував їх «на протилежних кінцях Галактики». Першу Фундацію, яка зосереджувалася на фізичних науках, заснували привселюдно. Існування іншої, Другої Фундації, світу психоісториків та науковців-«менталістів», було повите тишею.

У трилогії «Фундація» розказано історію перших чотирьох століть Безцарів’я. Перша Фундація (здебільшого відома просто як Фундація, оскільки про існування Другої майже ніхто не знав) починала з маленької спільноти, загубленої в порожнечі Зовнішньої Периферії Галактики. Перед нею вряди-годи поставала криза, під час якої змінні людських взаємин і тодішніх соціально-економічних течій затискали її в лещата. Фундація могла вільно рухатися лише за єдиною визначеною лінією, і коли просувалася цим курсом, перед нею відкривався новий виднокіл розвитку. Усе це спланував Гарі Селдон, який уже давно помер.

Маючи наукову перевагу, Перша Фундація захопила здичавілі навколишні планети. Вона зіткнулася з отаманами-анархістами, які відкололися від імперії, що вмирала, — і розбила їх. Вона стялася із залишками самої Імперії, якою правили останній сильний імператор і останній сильний генерал, — і розгромила її.

Здавалося, що план Селдона рухається без перешкод і ніщо не зможе завадити побудувати Другу Імперію в запланований час і з мінімумом руйнувань у процесі.

Але психоісторія — статистична наука. Завжди є невелика ймовірність, що щось піде не так, і щось таки пішло — те, чого Гарі Селдон не міг передбачити. Один чоловік, якого звали Мулом, з’явився нізвідки. Він мав ментальні здібності, яких у Галактиці було обмаль. Він міг формувати людські емоції та впливати на розум людей так, що його найзапекліші суперники перетворювалися на відданих слуг. Мула не могли здолати й не здолали армії. Перша Фундація впала, і план Селдона начебто вже лежав у руїнах.

Проте була ще таємнича Друга Фундація. Раптова поява Мула заскочила її зненацька, однак тепер вона повільно готувалася до контратаки. Великою оборонною перевагою Другої Фундації було те, що ніхто не знав про її розташування. Мул прагнув знайти її, щоб завершити підкорення Галактики. Віддані прихильники того, що лишилося від Першої Фундації, теж прагнули знайти її, щоб отримати допомогу.

Та це нікому не вдалося. Спочатку Мула зупинили дії жінки, Бейти Дарелл, і це дало Другій Фундації достатньо часу, щоб організувати належну відсіч і зупинити Мула назавжди. Вони повільно готувалися до відновлення плану Селдона.

Але тепер Друга Фундація в певному сенсі не мала прикриття. У Першій Фундації знали про існування Другої і не хотіли майбутнього, у якому за ними наглядатимуть менталісти. Перша Фундація мала перевагу у фізичній силі, тоді як Другу зупиняв не лише цей факт, а й те, що перед нею постало подвійне завдання: не лише зупинити Першу Фундацію, а й повернути свою анонімність.

Під проводом найвидатнішого Першого Спікера, Пріма Палвера, Другій Фундації вдалося це зробити. Першій Фундації дозволили повірити в те, що вона нібито розгромила Другу, і тепер вона рухалася до дедалі більшої могутності в Галактиці, абсолютно не усвідомлюючи того, що Друга Фундація існує і далі.

Минуло вже чотириста дев’яносто вісім років, відколи було створено Першу Фундацію. Вона на піку своєї могутності, але один чоловік не вірить у те, що на позір…

1. ДЕПУТАТ РАДИ

1

— Звичайно, я в це не вірю, — сказав Ґолан Тревіз, стоячи на широких сходах Селдон-голу й споглядаючи місто, що сяяло в сонячному світлі.

Термінус був тихою планетою, де води було значно більше, ніж суходолу. Тревіз часто думав, що запровадження контролю за погодою зробило його значно комфортнішим для життя і суттєво зменшило привабливість.

— Не вірю жодному слову, — повторив він і всміхнувся. Рівні білі зуби засвітилися на молодому обличчі.

Його супутник та колега-депутат, Манн Лі Компор, який узяв собі середнє ім’я всупереч термінусівській традиції, стривожено похитав головою.

— У що саме ти не віриш? У те, що ми врятували місто?

— О, у це я вірю. Нам удалося, чи не так? І Селдон казав, що так буде, і казав, що ми вчинимо правильно, і все це він знав іще п’ятсот років тому.

Компор знизив голос і сказав напівпошепки:

— Слухай, я не проти, щоб ти тут біля мене теревенив, бо для мене це лише балачки, не більше, але якщо ти кричатимеш це в натовпах, почують інші, а, правду кажучи, я не хотів би стояти поруч з тобою, коли вдарить блискавка. Не впевнений, як точно вона цілить.

Усмішки Тревіза це не потьмарило. Він відповів:

— Хіба є в тому шкода — казати, що місто врятовано? І що нам це вдалося без війни?

— Не було з ким воювати, — відповів Компор. Він мав жовте, як масло, волосся, блакитні, як небеса, очі й постійно опирався імпульсу змінити ці немодні відтінки.

— Ти коли-небудь чув про громадянську війну, Компоре? — сказав Тревіз. Він був високий, із чорним, трохи хвилястим волоссям, і коли ходив, то мав звичку чіплятися великими пальцями за свій пояс із м’якого волокна.

— Про громадянську війну за розташування столиці?

— Цього питання виявилося достатньо, щоб спровокувати кризу Селдона. Воно знищило політичну кар’єру Ганніса. Воно привело нас із тобою на попередні вибори до Ради, а тоді зависло… — Тревіз повільно покрутив рукою туди-сюди, наче зображаючи рівновагу.

Він зупинився на сходах, не звертаючи уваги на інших членів уряду та журналістів, а також на інших представників світського товариства, які вициганили собі запрошення, щоб на власні очі побачити повернення Селдона (або

1 2 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межа Фундації», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Межа Фундації"