Читати книгу - "Тарзан, Марті"

**Місце**: Маєток Едварда в колоніальному місті (флешбек), потім повернення до джунглів.  
**Час**: Флешбек — Генрі ~10 років, 25 років тому; сьогодення — ніч у джунглях.  

--- 

**[Джунглі — Табір, ніч]**  
Вогнище ледве горить, Генрі (~30 років) сидить один, стискаючи медальйон із прологу. Джейн спить неподалік, Блейк дрімає на варті. Генрі дивиться в темряву, його обличчя напружене. Камера наближається до його очей — і світло вогню розмивається в затемнення.  

**[Флешбек — Маєток Едварда — Кабінет, день]**  
Маленький Генрі (~10 років, худий, із великими очима) стоїть перед Едвардом (~30 років, ще молодий і здоровий). На столі лежить мисливський ніж — той самий, яким Едвард убив брата. Едвард тримає лист, його обличчя спотворене гнівом.  

**ЕДВАРД** *(кричить)*  
Ти знову провалився! Твій учитель каже, ти слабкий, повільний!  

Генрі опускає голову, його руки тремтять.  

**ГЕНРІ** *(тихо)*  
Я намагався, батьку...  

Едвард кидає лист на підлогу, хапає Генрі за плече і трясе його.  

**ЕДВАРД**  
Намагався? Твій дядько Джон ніколи не "намагався" — він був кращим! Завжди кращим за мене! А ти... Ти ганьба.  

Генрі здригається, але не плаче. Едвард відштовхує його, показуючи на ніж.  

**ЕДВАРД**  
Візьми його. Докажи, що ти не слабак.  

Генрі простягає руку, але вагається. Едвард б’є його по обличчю — різкий ляпас. Генрі падає, тримаючись за щоку.  

**ЕДВАРД** *(холодно)*  
Ти ніхто, поки не станеш ідеальним. Запам’ятай це.  

Камера показує очі Генрі — біль змінюється рішучістю. Він повільно піднімається, стискаючи кулаки.  

**[Перехід — затемнення]**  

**[Джунглі — Табір, ніч]**  
Генрі різко відкриває очі, повертаючись до сьогодення. Він стискає медальйон так сильно, що пальці біліють. Камера показує його обличчя — гнів, змішаний із болем.  

**ГЕНРІ** *(шепоче сам собі)*  
Я не слабкий. Я кращий за нього. Кращий за всіх вас.  

Він піднімається, кидає медальйон у кишеню й бере мушкет. Блейк прокидається, здивовано дивиться.  

**БЛЕЙК**  
Що ти робиш?  

**ГЕНРІ** *(холодно)*  
Готуюся. Завтра ми його візьмемо. Я закінчу це.  

Генрі відходить до краю табору, дивлячись у джунглі. Камера показує його силует на тлі темряви — одинокий, але непохитний. Десь далеко лунає вовче виття.  

**[Затемнення]**  
Тільки звук вітру й тріску гілок.  

--- 

### 

Примітки: 

- **Атмосфера**: Емоційна у флешбеку, напружена в сьогоденні. Контраст між дитячою слабкістю Генрі й його нинішньою жорстокістю. 

- **Діалоги**: Едвард — грубий і владний, Генрі — тихий у минулому, холодний у сьогоденні. 

- **Символізм**: Ніж і медальйон — зв’язок із прологом, нагадування про його травму й мету.