Читати книгу - "Маятник Фуко"

«…ти будеш проникливим глядачем. Це я знаю. І що?»

«А те, що навіть проникливий глядач, повертаючись із концерту, може мугикати собі пасаж із другої частини. Це ж не означає, що він хоче диригувати у Карнеґі-Холі…»

«Значить, ти пробуєш мугикати літературу, щоб переконатися, що не маєш писати».

«Це було б чесно».

«Ви так вважаєте?»

Діоталлеві та Бельбо обидва були вихідцями з П’ємонту і часто розважали на тему тої властивої добрим п’ємонтійцям здатности, яка дозволяла їм чемно вислухати тебе, дивлячись тобі у вічі, і сказати «Ви так вважаєте?» тоном, що мав би виражати ввічливий інтерес, але насправді дає тобі відчути, що ти є об’єктом глибокого несхвалення. На їхню думку, я був варваром і ці тонкощі були мені недоступні.

«Варвар?» заперечував я, «я народився у Мілані, але моя родина походить з Валь-д’Аоста…»

«Дурниці,» казали вони, «п’ємонтійця одразу пізнати з його скептицизму».

«Я скептик».

«Ні. Ви лише недовірок, а це зовсім інше».

Я знав, чому Діоталлеві не довіряв Абулафії. Він чув, що можна змінити порядок літер, так що текст може породити свою протилежність, погрожуючи неясними пророкуваннями. Бельбо намагався пояснити йому. «Це гра у перестанови,» твердив він, «хіба не це зветься Темурою? Хіба не так робить побожний рабин, щоб піднятися до Дверей Сяйва?»

«Любий друже,» казав йому Діоталлеві, «тобі ніколи нічого не збагнути. Це правда, що Тора — я маю на увазі видиму Тору — це лише одна з можливих перестанов літер вічної Тори, яку Бог створив і передав Адамові. І переставляючи впродовж століть літери цієї книги, можна нарешті віднайти оригінальну Тору. Але тут важливий не результат. Важливий процес, вірність, із якою ти до безмежжя крутиш молитовний і літературний млин, поступово відкриваючи істину. Якби ця машина відразу показала тобі істину, ти б її не впізнав, адже твоє серце не було б очищене тривалим запитуванням. І крім того, хіба це можливо тут, в офісі? Книгу слід шепотіти у крихітній халупі в ґетто, де день за днем ти вчишся схилятися над нею і притискати руки до стегон так, щоб між рукою, яка тримає Книгу, і рукою, яка її гортає, майже не було вільного простору, а якщо ти слиниш палець, ти повинен підносити його до губ вертикально, наче кришачи прісний хліб, обережно, щоб не загубити й крихти. Слово треба споживати надзвичайно повільно, ти можеш розчинити і перекомбінувати його лише тоді, якщо воно тане у тебе на язиці, й треба слідкувати, щоб воно не бризнуло зі слиною тобі на каптан, адже якщо випарується одна літера, розривається нитка, яка повинна з’єднати тебе з вищими сфірот. Саме цьому присвятив життя Аврагам Абулафія, тим часом як ваш святий Тома щосили намагався знайти Бога, йдучи своїми п’ятьма стежками. Хохмат га-Церуф було водночас наукою комбінування літер і наукою очищення сердець. Містична логіка, світ літер і вир їх нескінченних перестанов — це світ благословенний, наука комбінацій — це музика думки, але треба просуватися повільно, обережно, бо твоя машина замість екстази може дати тобі марення. Чимало учнів Абулафії не зуміли стриматися на цьому найтоншому порозі, який відокремлює споглядання імен Бога від магічної практики, від маніпуляції іменами, щоб зробити з них талісман, знаряддя панування над природою. І вони не знали, як не знаєш і ти, — і не знає твоя машина, — що кожна літера пов’язана з певним членом тіла, і якщо ти змістиш якусь приголосну, не знаючи її сили, один із членів твого тіла може змінити своє розміщення або природу, і ти зостанешся люто скаліченим зовні, на все життя і всередині на всю вічність».

«Послухай,» сказав йому Бельбо цього ж дня, «ти мене не знеохотив, а навпаки, піддав духу. Отже, у мене тут є, покірний моїм наказам, як у твоїх друзів був Ґолем, мій особистий Абулафія. Я назву його Абулафією, для своїх — Абу. І мій Абулафія буде розважнішим і більше сповненим шаноби, ніж твій. Скромнішим. Хіба проблема полягає не в тому, щоб знайти всі комбінації ім’я Бога? Гаразд, заглянь у цей підручник, у мене тут невеличка програма на бейсику, щоб робити всі комбінації з чотирма літерами. Ніби навмисне зроблена для IHVH. Ось вона, хочеш, щоб я її запустив?» І він показав програму, яка для Діоталлеві справді виглядала кабалістикою:

10 REM anagrams

20 INPUT L$(1), L$(2), L$(3), L$(4)

30 PRINT

40 FOR 11=1 TO 4

50 FOR 12=1 TO 4

60 IF 12=11 THEN 130

70 FOR I3= 1 TO 4

80 IF 13=11 THEN 120

90 IF 13=12 THEN 120

100 LET I4=10-(I1+I2+I3)

110 LPRINT L$(I1);L$(I2);L$(I3);L$(I4)

120 NEXT ІЗ 130 NEXT I2 140 NEXT 11 150 END

«Спробуй, коли воно зажадає у тебе input, напиши I,H,V,H і запусти програму. Може ти розчаруєшся: адже можливих перестанов лише двадцять чотири».

«Святії Серафими! І навіщо тобі потрібні двадцять чотири імена Бога? Гадаєш, що наші мудреці вже цього не зробили? Та прочитай тільки Сефер Єціра, шістнадцяту главу четвертого розділу. А у них не було комп’ютерів. ‘Два Камені будують два Доми. Три Камені будують шість Домів. Чотири Камені будують двадцять чотири Доми. П’ять Каменів будують сто двадцять Домів. Шість Каменів будують сімсот двадцять Домів. Сім Каменів будують п’ять тисяч сорок Домів. А далі йди і думай про те, чого язик сказати і вухо почути не може’. Знаєш, як це зветься нині? Факторіальне обчислення. А знаєш, чому Традиція попереджає тебе, що далі краще припинити? Тому що якби в імені Бога літер було вісім, комбінацій було б сорок тисяч, якщо десять — то три мільйони шістсот тисяч, а перестанов твого власного нікчемного імені було б майже сорок мільйонів, і дякуй Богові, що у тебе немає середнього ініціалу, як у американців, а то ти дійшов би до більше чотирьохсот мільйонів. І якби літер в імені Бога було двадцять сім — адже єврейська абетка не має голосних, лише двадцять два звуки плюс п’ять варіантів — його можливі імена виражалися б числом із двадцятьма дев’ятьма знаками. Але треба враховувати й повторення літер, бо не можна відкинути можливости, що ім’я Бога складатиметься з алефа, повтореного двадцять сім разів, і тоді факторіального аналізу тобі не вистачить і треба піднести двадцять сім до двадцять сьомого ступеня: і одержиш, гадаю, 444 мільярди мільярдів мільярдів мільярдів можливостей, чи щось коло того, в кожному разі, число з тридцяти дев’яти знаків».

«Ти хитруєш, аби справити