Читати книгу - "Чоловік на годину, або Ненавиджу 8 Березня!, Ялинка Ясь"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Роза Генріхівна
Це все той король Хеннесі! Інакше, я… просто не відчинила б двері!
Адже, не дарма кажуть, що алкоголь стирає рамки і робить нас безстрашними, в моєму випадку - ще й божевільною! Та годі, я просто виправдовую свою ганебну поведінку!
Навіяна алкогольними парами ідея, як раз і назавжди позбутися нав'язаних женихів, була страшенно дурною! Чим я думала?! Розраховувала, що налякаю зрілого мужика тим, що злякало б мене? Тричі "Ха!"
Коротше, що було… Відчиняю двері, шпурляю у чоловіка важким млосним поглядом. Принаймні, мені здавалося, що млосним, я вперше так напружила очі.
Далі як за сюжетом фільму, що тільки-но дивилась: хапаю за комір смокінга і тягну на себе. По сюжету планувалось потягнути за краватку, але там виявився метелик... Загалом, імпровізувала. Чоловік чинив опір всього мить, але швидко взяв себе в руки, мабуть вирішивши не влаштовувати скандал на сходовій клітці і зайшов у квартиру.
Я здерла з нього пальто і кинула на підлогу, туди ж полетів дорогий букет і пакет, задзвенівши пляшками. Чоловік виглядав трохи розгублено, але не пручався - ввічливий попався. А коли відкрив рота щось сказати, я накинулася на нього з поцілунками.
Так, план був до кумедного простий. Накидуюся на мужика, цілую, той лякається, тікає, та все своє обурення висловлює моїй матінці! Мама, звісно, у жаху! І від мене відстає раз і назавжди!
Чого не врахував мій сп'янілий мозок, що чоловік-то може й не злякатися…
Він - відповів! І ці його губи, які я так старанно втиснула у свої, миттєво запаморочили мені голову сильніше за Хеннесі! Я остовпіла! Не може бути, щоб дотик до чужого чоловіка мав такий ефект! Хай, навіть, до такого красивого!
Але… ця думка була єдиною і зникла раніше, ніж сформувалась... Те, що було далі, соромно згадувати. Але, я розповім…
Незнайомець міцно стиснув мої плечі. Я подумала: все, зараз відірве від себе! Для закріплення «перелякуючого» ефекту застрибнула на нього, обхопивши талію ногами. А він підхопив мене під стегна і не дав ганебно впасти. Джентльмен! Тепер таких мало.
Знаєте, про що я не подумала, складаючи цей божевільний план? Про відсутність білизни під обновкою.
Коли неприкритим, тим самим місцем, торкнулася холодної пряжки ременя, мимоволі здригнулась і вигнулась. Не знаю про що подумав гість, але стиснув мої сідниці сильніше.
… Коли я забула про свій план? Зараз і не згадаю... Може тоді, коли його язик пробігся моїми губами і втягнув їх у себе? Або, коли незнайомець ніс мене до кімнати, однією рукою приспустивши халатик з плеча, заходився зрошувати шию поцілунками, щось бурмочучи? Чи, коли дбайливо опустив на диван, розв'язав халат і закопався носом у улоговину між грудьми? Або, коли провів язиком по бутону одного соска, потім іншого? Або...
Такого чоловіка в мене не було ніколи! Мій досвід знайомства з постільними втіхами нічого визначного мені не дав, можливо тому я й не проявляла активних дій щодо пошуків коханця. Але, якби цей чоловік попався мені раніше… Не впевнена, що змогла залишатися самотньою.
В мені прокинулися стародавні інстинкти, властиві всім самицям! Інакше як пояснити те, що я плавилася під поцілунками і звивалася вужем на дивані, ледь не звалюючись з нього?
Чоловік, який зовсім непомітно опинився в одних лише плавках, накрив мене собою і притиснув до матраца. Його руки були скрізь! Поки губи мучили груди, щедро приділяючи увагу кожній по черзі, пальці ніжно грали на складках кохання.
Він мучив мене, підводив до краю і відсторонювався. Неначе ненароком, торкався сокровенного і прибирав пальці. Я вигукувала обурення і вчепившись у його волосся, тягла на себе. Бажала припинити ці тортури, змусивши ввійти в мене нарешті! Забула про презерватив і про те, що бачу цю людину вперше! Тоді все здавалося природним і таким довгоочікуваним…
-Почекай, маленька, почекай, дай мені пограти... - я нарешті розібрала його промову.
-Я... не піаніно... - заперечила.
-Ти – краще, ти – флейта! – і на доказ своїх слів рвучко опустився нижче, закинувши мої ноги собі на плечі і притулився губами до…
Соромно згадати, але я закричала, стиснула його шию ногами і бурхливо скінчила.
Після того оргазму не настав шок чи жаль. Ні…
Просто чоловік не дав мені часу все осмислити, за що я йому вдячна, інакше не відчула би другий у своєму житті оргазм.
Він дав мені лише секундну на перепочинок, поки одягав презерватив, щоб опуститися на мене, поцілувавши в губи, ділячись моїм смаком… і посміхнувся.
-Готова? Тепер хочу до тебе! - заявив і повільно штовхнувся в серцевину. Охнула, подерлася, звикаючи до вторгнення, - така тісна! - прошепотів і відсторонився, щоб знову штовхнутися.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловік на годину, або Ненавиджу 8 Березня!, Ялинка Ясь», після закриття браузера.