Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Метаморфози 📚 - Українською

Читати книгу - "Метаморфози"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Метаморфози" автора Публій Овідій Назон. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 101 102 103 ... 133
Перейти на сторінку:
той, хто бика білосніжного шию

Перед жертовником взявся розтяти сокирою з маху,

/250/ Гримнув в чоло Келадонта, лапіта, — й замість обличчя

М'ясо криваве на ньому лишив та потрощені кості.

Випали й очі з очниць; від удару немов провалився

Ніс через місиво те і застряг посеред піднебіння.

Ще й не оглянувсь Амік, як його, відірвавши кленову

Ніжку стола, вклав Пелат, — і той голову звісив на груди.

Поки випльовував зуби, запінений, з темною кров’ю, —

Ще раз ударив його і спровадив до тіней підземних.

Той, хто був поруч, Гріней, на вівтар, що димівся, зирнувши

Оком жахним, прохрипів: „Чи не можна б і ним скористатись?“

/260/ Мовивши те, громіздкий, що вогнем розбуявся, жертовник

Велет підняв і метнув на лапітів, що валом валили.

Двох придавив: Бротеада й сусіда його — Оріона.

Сином Мікали був Оріон; ворожбою ця жінка

З неба — кажуть — могла навіть місяць на землю стягати.

„Даром не пройде тобі це зухвальство — була б тільки зброя!“ —

Мовив Ексадій, і тут йому якось потрапили в руки

Оленя роги — жертовна окраса високої сосни.

Ними й штрикнув він, що сили було, в перенісся Грінею —

Той без очей залишивсь: то по рогах вони розтеклися,

/270/ То по густій бороді, зашкарублій од темної крові.

Із вівтаря головешку сливову, пойняту жаром,

Рет ухопив і лапіту Хараксу, крутнувшись направо,

Нею вгатив по чолі, де нависла чуприна рудава.

Пойняте жаром палким, спалахнуло волосся, неначе

В спеку пшениця суха, а кров, запікшись на рані,

Так засичала жахливо нараз, мов кусень заліза,

Розчервонілий в огні, коли довгими щипцями з жару

Вийме його ремісник і занурить у воду; залізо

Люто шипить і свистить, пожираючи, спрагле, вологу.

/280/ Той тільки чубом зметнув розкуйовдженим, пробував збити

Полум’я; далі, поріг кам’яний від землі відірвавши,

Цілого воза вантаж, — на плече його взяв, та жбурнути

Так і не зміг: був занадто важкий, і тією плитою

Друга свого привалив, що стояв побіч нього, — Комета.

Рет, посміхнувшись, на те: „Залишається лиш побажати,

Щоб і всі інші з-між вас ось такими були силачами!“

З тим почав знову вдаряти напівобгорілим поліном

По голові раз у раз, поки швів черепного склепіння

Не проломив, поки з мозком рідким не змішалися кості.

/290/ З ним покінчивши, напав на Евагра, Коріта, Дріанта.

Щойно поліг наймолодший, Коріт, чиї щоки взялися

Першим пушком, — „Чи не сором тобі, перемігши хлопчину,

Ще й похвалятись?“ — озвався Евагр. Але Рет йому й слова

Мовити більше не дав: головешку, багряну від жару,

Поки ще той говорив, через рот увігнав аж у груди.

Далі й тебе він, кружляючи полум'ям над головою,

Наздоганяє, Дріанте лихий. Та не так ти загинув, —

Поки він біг, перемогам радіючи, ти йому палю

Вбив обгорілу туди, де з плечем сполучається шия.

/300/ Зойкнув од болю і, вирвавши палю із кістки твердої,

Кинувся Рет утікать, обливаючись власною кров'ю.

Слідом пустились Орней, і Лікаб, і поранений в праву

Руку Медон; Пісенор і Тавмант одночасно чкурнули.

Хто ж донедавна, змагаючись, будь-кого міг перегнати, —

Мермер ледь волочивсь, од важкої знеможений рани.

Фол, Меланей і Абант, кабанів усмиритель, — за ними;

Й той, хто намарно своїх одвертав од побоїща — віщий

Астіл; це він заспокоював Несса, що рани боявся:

„Ти не тікай! Для Гераклових стріл береже тебе Доля!“

/310/ Ні Евріном, ні Лікід, ні Арей, ні Імбрей від загину

Все ж не втекли. Їх усіх зупинила правиця Дріанта —

Спереду рани завдав. Так поранений спереду й ти був,

Хоч і навтіки пустивсь, показавши спину, Кренею:

Ти озирнувсь — і меч тобі вбився між очі в те місце,

Де перенісся немов жолобком прилягає до лоба.

Посеред гаму та крику того, з головою пірнувши

В сон непробудно важкий, розімлілий Афід на кудлатій

Шкурі ведмедиці з Осей лежав. У затерплій правиці

Досі ще кухоль тримав із вином недопитим у ньому.

/320/ Здалеку вздрівши його, неспроможного стати до бою,

Пальці вкладаючи в ремінь на списі, — „Вино будеш пити

Стіксом розмішане“, — мовив Форбант і метнув блискавично

Спис в юнака. Наконечником, гостро відточеним, ясен

Сонному шию пробив, бо й лежав, на нещастя, горілиць.

Так і не чув, коли смерть надійшла. Джерелом із гортані

Чорна прорвалася кров, полилася на ложе й у келих.

Бачив я те, як Петрей, заповзявшись, хотів було вирвать

Жолуденосного дуба з землі; та коли, обійнявши

Стовбур, щосили почав то сюди, то туди ним хитати,

/330/ Спис Пірітоя, пройшовши з розгону Петрею крізь ребра,

Груди могутливі прицвяхував до столітнього дуба.

Від Пірітоя хороброго впав тоді й Лік, — говорили,

Від Пірітоя — й Хромід. Але меншою для переможця

Честю ті двоє були, аніж велети Діктід і Гелоп.

Гелопа списом прошив; поєднав йому отвором скроні:

Спис йому в праве вухо ввійшов, а вийшов — у ліве.

Діктід, коли перелякано кинувсь од Іксіоніда,

На сідловині гірській похитнувшись, униз головою

В прірву стрімку полетів; тягарем свого тіла могутній

/340/ Ясен зламав — на розчахнутім дереві кишки повисли.

Месник підбіг, Афарей, і, каменю шмат одлупивши,

Вже замахнувся, та саме тоді його стовбуром дуба

Дужий Егід перестрів, роздробивши кістки величезні

Ліктя; й не дбає про те, щоб добити каліку, та й часу

1 ... 101 102 103 ... 133
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Метаморфози», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Метаморфози"