Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

- Ні, якби я все про тебе знав, мені не треба було б прикидатись сином вітражника.

Джейн нарешті зважилася на головне питання:

— Але ж ви знали, що я рятувала місис Кларк. І згодом говорили, що все про всіх знаєте.

— Ти не єдина тут можеш брехати. Це було не зовсім правдою. Про те, що відбувається у Великих Садах та інших селах, мені просто доповідають мої люди. І коли ти вперше розмовляла з Трістаном, звичайно, я не знав зміст вашої розмови, мені повідомляють лише загальну інформацію. А про тебе... Іноді я дивлюся на когось чи щось і можу побачити якісь події. Це буває досить рідко. Коли я побачив тебе у вітражній майстерні, я опинився в якомусь білому приміщенні, де ти бігала у своєму дивному блакитному костюмі з приладами в руках. А потім та жінка померла. От і все. Уся магія. Більше я про тебе нічого не бачив.

— Мабуть, добре мати таку здатність.

— Здебільшого це абсолютно безглуздо.

Вони підійшли до ґанку палацу. Джейн побачила під вікнами співака-півня, що ходив туди-сюди в очікуванні. Король теж глянув у його бік:

— Сьогодні йому наказано розбудити всіх на три години пізніше  світанку. Свято відбувалося допізна. У вас ще є час поспати, - знову назвав її на "Ви". Джейн так хотілося обійняти його і поцілувати, але вони мовчки дивилися один на одного. Вона поспішила перервати цю млосну мить:

— Я піду, поспілкуюсь із півнем, йому тут явно самотньо.

— І як ти тільки встигаєш усім приділяти увагу? - Джейн хотілося буквально вигукнути, що вона хотіла б приділяти всю свою увагу лише йому одному. - До побачення, Джейн.

І він, кинувши на неї довгий серйозний погляд, почав підійматися східцями. Шлейф мухтани розсипався по сходах блакитним сяйвом, що виблискувало у перших сонячних променях. Джейн не хотіла довго дивитися, як він іде. Вона боялася, що, обернувшись, він побачить, що вона стоїть і дивиться йому вслід. Вона поспішила підійти до співака.

- Доброго ранку, - крикнула Джейн півню.

Він здивовано обернувся, а помітивши Джейн, одразу знітився. Люди із села досі з нею не спілкувалися. Тільки Меліса та Нелія з Едмундом. Видно було, що співак нудьгує, тим більше він завжди надзвичайно балакучий. Нарешті витримавши мить, він все ж таки заговорив:

- Добрий ранок. Ви не спите?

- Ні, - Джейн мимоволі посміхнулася, - я гуляла парком. Але я ще встигну поспати. Ви ж сьогодні будите всіх на три години пізніше, ніж звичайно.

- Це вірно. Але будити мешканців Великих Садів - моє головне заняття ось я і чекаю.

— А як вам самому вдається прокидатися на світанку?

Він лукаво посміхнувся:

- Леді Джейн, ви вмієте зберігати секрети?

- Звичайно.

— Усі думають, що я значно старший через мою космату бороду, — співак смикнув себе за довгу густу рослинність на підборідді, — але насправді я народився після приходу зеленої води. І я був так само неприродний, як і жителі сірого будинку. Але Батько вилікував мене. Ніхто й не знає, що я був одним із них. Тоді такі як ми тільки народжувалися на цьому світі.

Джейн була здивована його словами:

- Я чула, що він нікого не встиг вилікувати.

— Усі так думають. Але він встиг. У дитинстві я зовсім нічого не чув. Перед тим злощасним днем, коли трапилася трагедія з восьминогом, він прийшов у будинок моїх батьків, торкнувся руками моєї голови, і я почав чути. Він сказав, що я чутиму навіть краще, ніж інші люди. І я справді чую. На світанку мене будить спів пташки з надзвичайно чарівним голосом. Ця пташка співає наче із надр самої землі. Мені здається, я чую голос самої Матері Природи. Я не можу передати його людям, але я можу розбудити їх вчасно своїм співом.

— Але чому ви все-таки робите це день у день? Лише тому, що завжди знаєте про настання світанку, на відміну від інших?

— Перед своєю загибеллю, Батько і так був слабкий, зцілюючи землю. Але останні сили витратив на моє зцілення. Мій обов'язок перед ним – дбати про мешканців Айронвуда наскільки це можливо. Сирену про наближення істот з іншого світу також  вмикаю я. Я чую найменші шарудіння, коли наш простір порушений.

— Тобто, король знає про вас? Знає, що Батько не просто зцілив вас, а при цьому ще дав вам дар?

- Знає.

Джейн одразу згадала Таяну, яка бачить все у кращому світлі. Фелікс захотів зробити так само, як Батько.

— Хіба ніхто з мешканців села не питав вас про те, як ви самі прокидаєтесь у потрібний час?

Він посміхнувся.

— Усім важливо не запізнитись у своїх справах. І всіх влаштовує мій півнячий спів. Ніхто не ставить запитань. А це вже влаштовує мене... Вибачте, що як всі інші, не розмовляв з вами. Адже я по суті один з них, "людина зеленої води". Просто я майже не встиг їм побути і під стать односельчанам став вас уникати.

— Нічого, я не гніваюсь.

Він, безтурботно посміхаючись, почав тихенько співати собі під ніс знайому мелодію. Пісню однієї з дівчат, закоханих у Фелікса, що звучала на концерті.