Читати книгу - "Коли світ говорить шепотом, Love"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Це була неділя. Тиха, з чаєм і дощем за вікном. Мама складала речі в шафі, донька щось малювала фломастерами, а я сидів за столом — із чистим аркушем і ручкою в руці.
Я не писав листів раніше. Не таких. Не щирих, не з глибини. Але того дня щось у мені просилося назовні. Вилилося словами.
«Привіт.
Я не знаю, чи ти це колись прочитаєш. Але я хочу поділитись. Бо в мені є вдячність. І біль. І пам’ять.
Ти навчив мене бачити. Світ — у кольорах. Людей — у півтонах. Себе — не в дзеркалі, а в справах і тиші.
Ти був поруч у моменти, коли мовчання звучало гучніше за слова.
Я багато втратив. Але ще більше — знайшов. І знаєш що? Я росту. Повільно. Але справді. І частинка тебе — в кожному моєму рішенні, в кожному малюнку, у кожному «дякую», сказаному доньці перед сном.
Якщо ти десь є — просто знай: твоя присутність колись змінила моє життя. І досі змінює.
Дякую.»
Я склав аркуш і поклав у коробку зі спогадами. Мама підійшла, не спитала, що це. Просто обійняла.
І в тому обіймі я зрозумів: іноді листи не для того, щоб їх надсилати. А для того, щоб знову відчути себе живим.
---
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли світ говорить шепотом, Love», після закриття браузера.
