Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

людина, яка може і вміє заспокійливо пояснювати — будь-якій аудиторії. Він міг пояснити, що таке процес «зневоднення», і як закачування мільярдів барелів давніх, солонуватих, насичених канцерогенами у межах норми стічних вод назад, у земні надра, було найбезпечнішим способом їх позбутися. «Це не та вода, яку нам би хотілося викачувати на поверхню землі», — сказав би він. Він міг описати, як формація Арбакл, розташована значно нижче рівня ґрунтових вод, має фантастичну прохідність і може прийняти величезні обсяги стічних вод. Однак були обмеження, тому стічні води могли переміщуватися і протягом тривалого часу впливати на розташовані досить далеко від свердловини розломи. Він міг пояснити, чому операторам потрібно лишати бар’єри між Арбакл і пластом прямо під нею — своєрідним підвалом. Цей підвал був саме тим місцем, де переважно відбувалася сейсмічна активність. Будь-який бурильник нагнітальної свердловини, який пробурив підвал, припускався помилки. «Нам відомо, що коли ви нагнітаєте воду в підвальний простір, — пояснював він нафтогазовим профі, — шанси викликати сейсмічність зростають».

Після понад п’яти років в Оклахомі Голланд навчився поводитися з нафтогазовою юрбою. Просто знав, як м’яко спонукати їх ставитися обережно до безладу, який вони лишають після того, як вигребли нафту й газ, — бо обережне ставлення було доброю справою. «Насправді серед того, що може дуже згодитися, — резервуар на тому ж рівні, розроблений і спроєктований так, щоб він вписувався у ваш виробничий простір; він може слугувати виправданням для нагнітальних свердловин, — сказав він одній групі. — Але це важливе переосмислення питання. Бо зараз свердловини для захоронення в Оклахомі закриваються. Тож це втрачені інвестиції. Таким чином, зробивши деякі інвестиції заздалегідь, ви зможете допомогти захистити інвестиції в нагнітальні свердловини і мати можливість використовувати їх у своєму виробничому просторі в майбутньому».

Зрештою, його дипломатичність, його непохитна терплячість і його працелюбність перемогли. Йому слід було б розмахувати номером «Нью-Йорк таймс» від 22 квітня 2015 року і читати вголос як тріумф ці рядки: «У вівторок уряд Оклахоми, відкинувши роки офіційного скептицизму, схвалив одностайний науковий висновок, що землетруси, які прокотилися штатом, багато в чому були спричинені підземними захороненнями мільярдів барелів стічних вод газових і нафтових свердловин. У новому оприлюдненому у вівторок релізі [губернаторка] Феллін назвала підтримку Геологічної служби Оклахоми важливою співпрацею і зазначила, що штат вирішує цю проблему». Губернаторці довелося подолати довгий шлях від «о, це було щось несусвітнє!» і повторювань, ніби папужка, підготовлених «Девон енерджі» тез.

Але до того часу Остін Голланд звільнявся, звільнявся і звільнився. Речниця Університету Оклахоми передала журналістам копію листа, який Голланд написав своїм колегам, які лишалися. «Головна причина мого переїзду — змінити плин мого сімейного життя, — написав Голланд. — Упродовж п’яти з половиною проведених тут років я працював у середньому вісімдесят годин щотижня. Я хочу змінити співвідношення між роботою та особистим життям і маю чудову нагоду зробити це». Великий тлумач штату звільнявся, щоб перейти працювати в Геологічну службу США в Нью-Мехіко, і на той час жодних інших пояснень не надав. Він тримав при собі справжню причину, чому пішов, — прочуханка, влаштована деканом Гріллотом за публікацію наукової статті в журналі «Саєнс» під назвою «Як впоратися з землетрусами, викликаними закачуванням рідини».

Гріллот сказав, що «не пригадує», що вичитував Голланда того дня чи взагалі будь-коли «тиснув на доктора Голланда, щоб той переглянув свої дослідження або висновки». Але Голланд точно пригадує, що його бос не був на сьомому небі від щастя, що в статті в «Саєнс» було зроблено принципові заяви й озвучено стратегічні рекомендації. Пізніше Голланд розповів, що декан, схоже на те, зациклився на одному конкретному уривку: «Щоб досягнути прозорості й уникнути суспільної недовіри, дуже важливо викладати результати сейсморозвідувальних робіт у вільний доступ практично в реальному часі. Навіть якщо зазначена інформація належить і використовується промисловістю, законодавці повинні гарантувати, що сейсмічні дані не приховуватимуться від громадськості. Те саме стосується публічного доступу до даних з нагнітанн, як-от рівень щоденного закачування, тиск у гирлі свердловини, глибина проміжків нагнітання та дані про ціль операцій, які можуть мати неоціненне значення для кращого розуміння штучно викликаних рідиною землетрусів. Відкритий обмін даними, завдяки можливостям проводити дослідження, необхідні для розроблення більш ефективних методик зниження сейсмічної активності, може піти на користь усім зацікавленим сторонам, зокрема й промисловості». Ви сказали відкритий обмін даними?

Заявляти про таке було образою, і саме це, здається, стало підставою до зустрічі з деканом Університету Оклахоми — зустрічі, яку Голланд пізніше описав як «іспит на відданість». Він зразу зрозумів, що це все. «Я був геть розчарований і спустошений, — зазначив він. — Я влаштувався на роботу в Геологічну службу Оклахоми, бо це було ідеальне поєднання того, чим я хотів займатися. Сейсмологія — сфера, в якій ви вивчаєте речі, що безпосередньо впливають на життя людей. Знаєте, витративши свій час на роботу, я думав, що це робота моєї мрії, а тепер — я не можу бути науковцем і займатися наукою, публікувати це з колегами. Саме тоді я й зрозумів, що заради збереження чесного імені науковця маю звільнитися з посади, яку обіймав».

На момент, коли Голланд спакував пожитки в орендовану вантажівку, Гарольд Хамм взявся відновлювати втрати. Він навіть дав ексклюзивне інтерв’ю Майку Сорогану з «Енерджваєр», журналісту, який роздобув інформацію, що Хамм пропонував Університету Оклахоми заткнути Голланда. Хамм вважав, що попередні матеріали Сорагана «мали почасти присмак тиску й негідних вчинків, а це зовсім не про нас, не про «Континентал». Він, розумієте, хотів внести ясність.

«Хамм каже, він не намагався цькувати сейсмолога штату Оклахома», — написав Сораган у першому абзаці підводки до інтерв’ю. «Ми втручалися, бо залучені до стимулювання гідравлічного розриву пласта. Ми найактивніший горизонтальний бурильник в Оклахомі», — зазначав Хамм, не зовсім відповівши на запитання про цькування на правах сильнішого. Взявся пояснювати, що він ніколи «не нісся високо» і завжди намагається «чинити правильно; я не намагаюся нікого позбутися» (кількома днями пізніше «Блумберг» спростує цю заяву публікацією електронного листа Гріллота про його зустріч у липні 2014 року з Хаммом: ««Містер Хамм дуже засмучений деякими повідомленнями про землетрус настільки, що хотів би, щоб певних співробітників Геологічної служби Оклахоми звільнили».

Хамм пояснив в інтерв’ю Сорагану, що залучив президента університету Девіда Борена — який також входив до ради директорів «Континентал», — до зустрічі з Остіном Голландом, тому що він був йому рівнею (на відміну від Голланда) і через співчутливе до всього ставлення. «У [Борена] є одна річ: він завжди дуже-дуже переймається, щоб іншим велося добре, — пояснив Хамм Сорагану. — Він не хоче, щоб кого-небудь розтоптали,