Читати книгу - "Дочка королеви, Наталі Блейк"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Можливо, але це точно буде не зараз.. може завтра з ранку.
- Добре.
- Що ти любиш їсти на сніданок?
- Ммм, не знаю, зазвичай я пʼю каву та починаю що робити. Напевно я б зʼїла круасан. А ти що любиш?
- Теж люблю щось солоденьке.
В мене пробіглися мурашки по шкірі , бо говорив він явно не про їжу.
Ми вийшли з ванни та плюхнулися одразу в ліжко. Я заснула майже одразу.
Після того як ми разом швидко вирубилися, я не прокидалася аж до самого ранку, поки проміння сонця не почало безжалісно бити в очі. Я відчуло його тепло на собі.
- Добрий ранок. Котра година?
- Привіт. Зараз вже десята.
- О боже. Я зазвичай раніше прокидаюся. А ти давно спостерігаєш за мною?
- Не дуже. Але я вже встиг подбати про каву та круасани.
- Ого швидко ти.
- Намагаюся показати всі найкращі свої вміння.
Я засміялася.
- Нащо тобі це? Враховуючи що я зараз знаходжуся в замку, тобі явно не треба докладати зусиль, щоб звабити когось.
- То ти хочеш сказати що ти в захваті від мене?
- Я не про це, ти ж знаєш.
- Знаю, вчора в мені щось перевернулося, я відчув щось дивне, як кохання с першого погляду чи щось таке.. якщо це можливо..
- Тобто ти хотів сказати, ерекція з першого погляду? - залилася сміхом я.
- Ні.- Кріс трохи навіть образився.
- Як ти себе почуваєш... після вчора?
- На диво, нормально. Живіт трохи болить, але я як доїду вип'ю знеболювальне.
- Доїдеш .. куди..?
- Я так, то планувала попасти сьогодні до дому, в мене досить багато справ.
- Які саме .. справи тебе чекають?
- Не такі веселі як ти думаєш. Треба знайти нову мету в житті, скласти план..
- А чому стара мета погана?
-Тому, що вона провалилася.. Мене не взяли на ту роботу яку я мріяла.
- Хм, дуже дивно, я щось в це не вірю.
Хтось почав стукати у двері.
Це був наш сніданок, точніше дворецький який його привіз. Він трохи здивувався побачивши мене в ліжку, окинув поглядом, наче засуджуючи та вийшов геть.
- Я можу скористатися ванною, хочу трохи привести себе до ладу.
- Так, звісно. Все що там побачиш можна використовувати.
- Навіть, твою зубну щітку?
- Її там немає, солоденька.
Я фиркнула на звернення солоденька. Мій живіт співав голосні серенади від запаху кави та круасанів. Цей чарівний аромат заповнив всю кімнату. Я була вмотивована закінчити всі ванні процедури трохи швидше та повернутися назад. Я вмилася, подивилася в дзеркало. Волосся було дуже розтріпане. Я його намочила за допомогою долонь та пригладила, щоб воно не стирчало. Потім прийняла холодний душ та почистила зуби. Тепер я не виглядала наче мене переїхав трактор. Одяг з собою я не взяла, але побачила халат і закуталася в нього.
- Ти дуже довго, ще б трішки та тобі б нічого не залишилося.
- Я бачу, дякую за сніданок.
Я сіла біля Кріса на ліжко, та почала оглядати кімнату в пошуках хоч якогось одягу, який вчора з мене злітав на підлогу. Він підтягнув мене ближче до себе і поклав руку на талію.
- Круасан дууже смачний, я б сказала навіть найсмачніший який я тільки їла. Дякую
Він поцілував мене в лоба. Кріс ще досі був без одягу, його прикривала лише простирадло, яке видавало його збудження. Я подивилася вниз, бажаючи відчути цей чудовий член в собі.
Раптом мені задзвонив телефон, після не довгих пошуків я його знайшла.
- Добрий день. Це Анна Ньюмен?
- Добрий день. Так все вірно.
- Ви в нас проходили співбесіду, це міс Лін з Венчерс груп.
- Так, звісно памʼятаю!
- Вибачте, що так довго не повідомляли вам наше рішення. Ми беремо вас на роботу. Ви б могли під'їхати сьогодні до нас в офіс, потрібно уточнити деякі деталі?
-Добре без проблем, я вже виїжджаю, дякую.
- І вам дякую до зустрічі!
Я поклала трубку і не змогла втриматися від того аби крикнути ура на всі кімнату.
- Що трапилося?
- Мені не потрібно придувати нову мету та план, мене взяли..
- Це чудово!
- Так, але мені треба вже їхати.Де я взагалі знаходжуся? Як викликати таксі сюди?
- Не хвилюйся тебе відвезуть куди скажеш.
- Не варто, я можу сама доїхати, але дякую.
- Я наполягаю.
Я закотила очі та погодилася. Наче от йому потрібно бути рицарем і показувати свою благородність. У весь вчорашній одяг вже був на мені. Я підбігла до Кріса, та пристрасно поцілувала, він почав мене притягувати ще ближче наче показуючи, що його член хоче розрядки.
- Не зараз, вибач. Я мушу бігти. Дякую я за все, особливо за круасан.
- Можна хоч.. твій номер.., щоб я міг зв'язатися з тобою.
- Так, записуй.
- Швидко ти, окей, я готовий.
- 179067..00
- Добре, я тобі напишу.
Я підійшла до нього, пристрасно впиваючись в його губи поцілувала, та вийшла з кімнати. Я відчувала його погляд на собі, та дійсно хотіла залишитися ще на пару годин, але часу не було. Я спустилася по сходах вниз, сподіваючись нікого не зустріти по дорозі. Було пусто та тихо. я знайшла вихід з будинку і побачила ту саму машину яка нас вчора підвезла. Мене вже чекали.
"Спочатку, заїду до дому перевдягнуся потім туди поїду." - подумала я. Як тільки ми рушили, спогади з минулої ночі наче накрили мене, як ми тут пристрасно цілувалися, яки ми не могли відірватися один від одного. Його запах оточує мене. Замість страждань я вирішила написати подрузі, спитати як в неї справи та чи все добре, бо вона не зʼявлялася після вчорашнього ніде.
Мене відвезли до самісінького будинку. Я подякувала, та поспішила до дому.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дочка королеви, Наталі Блейк», після закриття браузера.