Книги Українською Мовою » 💙 Підліткова проза » Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонце, молодість, салют" автора Світлана Бонд. Жанр книги: 💙 Підліткова проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 109 110 111 ... 130
Перейти на сторінку:
Глава 38

Увечері замість дискотеки вожаті з дітьми вирушили в кінотеатр. Увімкнули проєктор, посадили малечу на стільці, тим, кому місця не вистачило, сиділи позаду на матах. Старшим там подобалося набагато більше, коли приміщення занурилося в морок, вони могли біситися, штовхатися, зовсім забувши про видовища. Вожатим раз у раз доводилося нагадувати молоді про тишу, щоб не заважали іншим.

Діана зайняла місце в самому кутку біля вікна, вкрилася пледом і, підібгавши ноги, дістала телефон. Іноді поглядала на дітей, зрештою повертаючись до переписки з сестрою. Не питаючи, поруч із нею сів Вадим. Відкинувся до стінки й занурився в мультик, хоча в такому положенні за дітьми йому буде видно лише половину, але його це, ймовірно, не бентежило, а може він просто думав про своє.

У приміщенні було темно, лише проблиски того, що відбувається на екрані, підсвічували силуети присутніх. Діти зомбовано дивилися мультик, радіючи такій програмі. Інтернет тут ловив усе ще погано, а без телевізора малеча насилу виживала.

Сидячи біля відкритого вікна, Діана відчувала, як дує прохолодний вітерець. Невдале місце вона вибрала, адже решті було спекотно. Вадим, судячи з усього, теж замерз, підсунувся ближче. Діана сильніше закуталася в плед, не знала звідки в неї стільки людяності, адже частину пледа вона простягнула йому.

Якби це хтось побачив, з'явилися б нові приводи для жартів, але зараз нікому не було до них діла. Половина вожатих узагалі не прийшла, а ті хто був, сиділи неподалік і не відривали очей від екрана.

Вадим укрився своєю половиною пледа, опинившись набагато ближче, ніж розраховувала Діана. Він був таким спокійним, урівноваженим, краєм ока вона бачила, що хлопець накрився до самої шиї. У такому разі слід було вибрати інше місце, але він так не вважав. Витягнувши голову, Діана намагалася дивитися мультик, як раптом відчула дотик його пальців до її ноги. Смикатися з криками не стала, адже Вадим одразу прибрав руку, а вона натягнула сукню сильніше.

Все повторилося знову. Дотик його пальців до її коліна. Було складно зберігати байдуже обличчя і стежити за тим, що відбувається на екрані, але вона чудово справлялася з роллю, хоч і перестала розуміти, про що мультик. Усю увагу привернула його дивна гра, в якій вона з радістю візьме участь.

Його торкання стали рішучішими, долоня лягла їй на коліно і почала повільно підійматися все вище і вище. Найжахливіше, що Діана не хотіла прибирати його руку, вона була такою гарячою, зігрівала її холодні ноги, все тіло вкривалося мурашками, до самих вух.

Діана пообіцяла собі, що ще секунда і вона відштовхне його, але тіло наче приросло до підлоги та перестало їй підкорятися.

Його рука підіймалася, ніжно погладжуючи шкіру і вже майже залізла під сукню. Як же їй хотілося сповзти нижче, а йому дозволити зайти далі...

- Поговоримо? - Діана відсмикнула його долоню і піднялася.

Сидіти поруч з ним і вдавати, що нічого не відбувалося, вона б не змогла, швидко вийшла з кінозалу і зупинилася в не менш темному коридорі біля крайнього вікна.

Діана знала, щоб він вийде не одразу. Але він точно прийде.

Вадим з’явився за хвилину. Поправив комір сорочки й підняв очі.

- Що відбувається? - вона вороже схрестила руки на грудях.

- Складно пояснити, - він усміхнувся, повільно наближаючись. - Але тобі сподобалося.

- Та я просто охрініла, - скривилася Діана. - Що ти робиш?!

- Хочеш охрініти ще більше?

Куди вже більше, думала вона. В слух говорити не стала.

На кожен крок Вадима її серце віддавало приємним болем. Він підійшов, обхопив її обличчя долонями й поцілував. Діана не одразу відреагувала, закрадалися сумніви, що його варто було б відштовхнути. Але Вадим чомусь був упевнений, що вона цього не зробить, його язик наполегливо увірвався до її рота, а тіло Діани немов електричним струмом пройняло.

Цей здавалося б, малознайомий хлопець пробуджував у ній почуття, про які вона встигла забути. Його запах зводив з розуму, а рішучі поцілунки змушували хотіти більшого. Він розумів це за її поведінкою, Діана цілувала його у відповідь, і калюжкою розтікалася, відчуваючи його міцні обійми. Губи починали боліти, дихання збилося, а серце втомлювалося від такого надлишку емоцій.

В моменти палких поцілунків у Діани промайнуло питання про те, що буде далі? Як їм дивитися в очі одне одному, коли все закінчиться? А може поцілунок щось змінить у їхніх стосунках. Але їй подобалося все, що відбувалося між ними: злитися і ненавидіти, водночас задихаючись від пристрасті, яка зводила з розуму.

Може в цьому поцілунку і були знущання з боку Вадима, але зовсім скоро вони зникли. Те, з яким бажанням він накидався на її губи неможливо зіграти, він і справді хотів цього.

Вадим відсторонився перший і зробив півкроку назад. Він немов щось відчув, бо Діана за гуркотом серця і танк не помітила б.

- Я тебе вже скрізь шукаю, - у проході з'явився Рік.

З його спокійної реакції стало зрозуміло, що він нічого не бачив. А їхня близькість і те, що вони могли розмовляти, його не здивували. Або він прикидається, а в голові вже сотні жартів розроблені. Тепер у них хоча б був сенс.

 

*** 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 109 110 111 ... 130
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"