Книги Українською Мовою » Війна Калібана 📚 - Українською

Читати книгу - "Війна Калібана"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Війна Калібана" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: ---. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 118 119 120 ... 150
Перейти на сторінку:
вантажному відсіку, еге?

- МШН? – не зрозуміла Авасарала.

- Мобільний штурмовий набір. Штурмове приладдя морпіхів. Не таке добряче як мої підсилені розвідницькі, але все що потрібно для шістки піхтури.

- Так, там ми їх і знайшли, - відповів капітан.

- Це тому що «Росінант» - багатоцільовий швидкохідний корабель. Торпедоносець – це лиш один з варіантів. Висадка підрозділу проникнення – інший. А сержант-комендор це звання з дуже вузьким значенням.

- Атож, - втрутився пілот, - спеціаліст по обладнанню.

- Від мене вимагається ефективне використання усіх систем озброєнь, які можуть використовуватись моїм взводом або ротою під час типового розгортання. Включаючи озброєння на штурмових бортах типу цього.

- Я зрозумів, - почав було Голден, але Боббі перервала його кивком: - Я ваш комендор.

 

Як більшість речей у житті Дрейпер, крісло комендора було призначене для когось дрібнішого аніж вона. П’ятиточковий ремінь безпеки врізався в її стегна і плечі. Навіть якщо відсунутися якнайдалі, пульт керування вогнем були трохи заблизько для комфортного розташування рук на підлокітниках проти перевантажувального крісла. Все вищеперераховане може стати серйозною проблемою, якщо їй доведеться працювати звідси під час справді високих перевантажень. Які, звісно, будуть, варто початися справжньому бою.

Вона поклала лікті так близько як тільки можливо, аби їй перевантаженням не повикручувало руки в суглобах і погралася з пасками. Цього має стати.

З свого місця, що було з боку і вище, озвався Алекс:

- Сего разу всьо скінчитси так живо, жи ти навіть не будеш мов чьису змучитиси.

- Це підбадьорює.

По системі гучномовців зазвучав голос капітана:

- Ми знаходимось у радіусі максимально ефективного вогню. Вони почнуть або прямо зараз, або через двадцять годин. Тож лишайтесь пристебнутими. Пости покидати лише при загрозі життю або по моєму прямому наказу. Сподіваюсь усі припасували свої катетери правильно.

- Мій щось дуже тугий, - буркнув механік.

Позад неї заговорив Алекс і за мить його слова прозвучали з динаміків:

- Друже, це катетер типу презервативу. Він має бути ззовні.

Боббі не могла втриматися від реготу і тримала руку піднятою позаду до ти пір, поки пілот не ляснув по ній.

Джим сказав:

- Тут в командному на пульті все зелене. Всім перевірити пости і доповісти статус гоуно гоу .

- На пульті пілота все зелене, - доповів Алекс.

- Електронне озброєння все зелене, - доповіла Наомі.

- Машинне дає добро. Статус гоу, - озвався Амос.

- Озброєння зелене і розігріте, - останньою доповіла Боббі. Не зважаючи на те, що вона пристебнута до крісла вдвічі меншого за потрібне, що знаходиться на вкраденому марсіянському кораблі під керівництвом найбільш розшукуваної обома внутрішніми планетами людини, їй до біса приємно було бути тут. Боббі утрималась від захопленого вигуку і натомість відправила Голдену екран загроз. Він вже відмітив на ньому шістку земних крейсерів. Боббі відмітила головне судно і дозволила «Росінанту» розрахувати можливі варіанти. Бортовий комп’ютер визначив можливість влучання у 1%. Вона переходила від цілі до цілі, насолоджуючись часом і відгуком пульту керування. Комендор натисла кнопку виклику інформації по цілі і огледіла специфікації земних крейсерів.

Втомившись від технічної інформації, вона відкрила тактичний вид. Одна зелена точка яку пере слідували шість трохи більших, червоних точок, яких в свою чергу переслідували шість синіх точок. Щось було не вірно. Земні кораблі мали бути синіми а марсіянські червоними. Вона наказала комп’ютеру змінити кольорову схему. «Росінант» було переорієнтовано носом до ворога. На мапі це стало схоже на те неначе вони летять прямо одне на одного. Насправді, їх борт був посередині гальмівного прискоренні, уповільнюючись аби Оонівські судна ухопили його раніше. Всі чотирнадцять суден на цій схемі рухалися в бік Сонця. Просто «Росі» робив це сракою уперед.

Боббі зиркнула на годинник і помітила що її забавки з управлінням зайняли не більше п’ятнадцяти хвилин.

- Ненавиджу очікувати у польоті.

- Як і я, сестро, - відповів Алекс.

Вона постукала по пульті і запитала:

- В тебе на цій штуці ігри є?

- Граємо у вгадайку, - відказав пілот, - я загадав слово на літеру К.

- Крейсер, - відповіла Дрейпер, - шість торпедних апаратів, вісім ГТЗ і вмонтований в кіль швидкострільний рейкотрон.

- Нівроку, вгадала! Твій хід.

- Я піздєц як ненавиджу очікування у польоті.

 

Коли бій почався, то все почалося одночасно. Боббі очікувала на якісь ранні постріли. Декілька торпед з далекої відстані виключно аби перевірити чи команда «Росінанта» повністю керує усім озброєнням і чи все працює як слід. Натомість кораблі ООН зменшували дистанцію а «Росі» тис на гальма аби зустрітися з ними.

Боббі дивилася як земні борти все ближче і ближче підходили до червоної лінії на її моніторі, що означала межу за якою повний залп з усіх шістьох противників заглушить мережу ГТЗ їх корабля.

Тим часом марсіянці підходили до зеленої риски на тому ж моніторі – в даному випадку вона мала на увазі оптимальну точку для залпу по оонівцям. Це була серйозна гра в «Яструбів і голубів», і усі чекали хто ж перший ухилится.

Алекс грався гальмівним прискоренням з метою, аби марсіянці вийшли на кордон вогню раніше від землян. Коли почнеться стрілянина, він може натиснути на газ і спробує прошмигнути крізь зону активного бою так швидко, як зможе. Ось чому вони мали зустріти оонівський загін першим. Летіти навтьоки означало перебувати у зоні прицільних пострілів значно довше.

Потім одна з червоних точок – швидкохідний крейсер К.Р.Ф.М перетнув зелену лінію і по всьому «Росінантові» зазвучали сирени.

- Хуткорухи, - попередила Наґата, - Марсіянський крейсер вистрелив вісьмома торпедами!

Боббі могла їх бачити. Маленькі жовті крапочки змінили колір на помаранчевий, набравши значну швидкість. Загін ООН миттєво відповів. Половина з них розвернулася в лоба марсіянам і відкрили вогонь з ГТЗ і рейкотронів.

 

Простір на тактичному дисплеї між двома групами раптом заповнився жовто-помаранчевими крапочками.

- Віхдні! – заволала Наомі, - шість торпед по курсу зіткнення!

Через пів секунди вектори і швидкості торпед виникли на екрані контролю ГТЗ каноніра. Голден був правий. Жилувата белтерка була в цьому мастаком. Час її реакції був вражаючим. Боббі відмітила шість торпед для ГТЗ і корабель завібрував від дрібного стакато їх пострілів.

- Зара’ буде «сік», - попередив пілот і Дрейпер відчула як крісло кольнуло її у різних місцях. По її судинам розтікся холод, швидко перетворюючись на білий жар. Вона струснула головою, аби позбавитись від тунельного зору а ж

1 ... 118 119 120 ... 150
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна Калібана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Війна Калібана"