Читати книгу - "Війна Калібана"

Він так і не сказав «один». «Росінант» сильно буцнув комендора ззаду, розчавивши її кріслом. Вона зуміла в останню секунду випрямити лікті, аби вберегтися від їх ламання, бо вся її маса намагалася рухатися назад при десятикратному прискоренні.

На дисплеї загроз первинна хвиля з шести торпед повільно танула, позаяк «Росі» відслідковував і збивав їх по черзі. Було вистрілено ще більшою кількістю торпед, але тепер з оонівцями зчепилося усе крило марсіян і простір навколо кораблів зробився клубком вихлопів і детонацій. Дрейпер наказала комп’ютеру позначати як ціль і збивати усе що лягало на курс наближення, лишивши бій на волю марсіянських інженерів і всесвіту.

Один з великих екранів вона перемкнула на носову камеру, немов відчинила вікно до бою. Попереду небо було сповнене яскравими білими спалахами світла і танучими хмарками газу від торпед що вибухнули. Земляни вирішили що кораблі з червоної планети є реальною загрозою і розвернулися до них усі. Боббі порухом пальця наклала на відео схему загроз і небо раптом сповнилося неможливо-швидкими згустками світла, через те що комп’ютер підсвічував кожну торпеду і кулю.

«Росінант» швидко зблизився з загоном землян і прискорення впало до двох g. – а ось і ми, - озвався Алекс.

Боббі відкрила систему наведення торпед і відмітила дюзи двох кораблів.

- Пара пішла, - мовила вона, натиснувши кнопку і випустивши дві рибини. Небо засвітилося яскраво-білим кольором їх вихлопу. Індикатор готовності до стрільби горів червоним, поки механізми перезаряджали торпедні апарати. Комендор відмітила дюзи наступних двох кораблів і дочекавшись зеленого вогнику готовності до стрільби випустила і їх. Відмітила останні два есмінці і перевірила прогрес перших двох торпед. Вони пропали, збиті кормовими ГТЗ землян. Хвиля швидкоплинних світлових плям рвонулась до них і Алекс кинув корабель вбік, відтанцьовуючи від лінії вогню.

Цього виявилося не достатньо. Жовті мигалки атмосферної небезпеки закрутилися в кокпіті, загудів двотональний клаксон.

- В нас влучили, - спокійним голосом сказав капітан, - відкачую повітря. Сподіваюсь, в усіх шоломи правильно пристібнуто. Поки Голден вимикав повітряну систему, звуки на кораблі стихали допоки Боббі не почула в навушниках лиш власне дихання і тихе шипіння на загальному каналі корабельного оповіщення.

- Ого! – здивувався Амос, - три влучання. Маленькі часточки, скоріш за все кулі від ГТЗ. Вирішили проштрикнути нас та не зачепили нічого важливого.

- Вони через мою кімнату пройшли, - повідомив Пракс.

- Вони тебе розбудили, їй-бо, - підколов Бертон.

- Я обкелявся, - відповів вчений без тіні жарту.

- Тихо, - без злоби сказав капітан, - будь-ласка, покиньте канал.

Боббі дозволила раціональній, мислячій частині свідомості прислухатись. Прямо зараз ця частина була не задіяна. Та свідомість яку тренували для визначення цілей і пуску торпед по них працювала сама по собі, без втручання. Тепер горувала ящірка.

Вона не знала скільки торпед використала аж поки неймовірно потужний спалах пригасив екран на секунду. Коли зображення повернулося, один з есмінців ООН виявився розірваним на дві частини, шматки корпусу швидко розліталися, лишаючи ледь помітний хвіст газів і уламків. Якісь частки покришеного судна могли бути моряками ООН. Дрейпер не звертала на це уваги. Ящірка тішилася.

Знищення першого земного борту змінило рівновагу і менше ніж за хвилину інші п’ятеро були знищені або серйозно пошкоджені. Оонівські капітани надіслали сигнали аварії і миттєво здалися.

Боббі глянула на свій монітор. Три Нґуєнівскі судна знищено. Три серйозно пошкоджено. Марс втратив два есмінці а один з крейсерів було пошкоджено. «Росінант» отримав три кульові отвори через які вийшла атмосфера але більше жодного ураження.

Вони перемогли.

- Шляк би го трафив, - озвався пілот, - капітан, єдного з цих завалили ми.

Боббі знадобилася хвилина аби зрозуміти що це про неї.

- Ви маєте вдячність від уряду ООН, - казала Авасарала командиру марсіянського крила, - як мінімум тієї частити уряду ООН якою керую я. Ми йдемо на Іо аби спалити ще парочку суден і можливо, зупинити апокаліпсис. Бажаєте скласти нам компанію?

Боббі відкрила приватний канал зв’зяку з Крісьєн:

- Ми всі тепер зрадники.

- Ха! – відповіла старенька, це лише у тому випадку, якщо програємо.

Розділ Сорок Четвертий: Голден.

Ззовні пошкодження «Росінанта» були ледь помітними. Три кулі, які були випущені ГТЗ одним з есмінців ООН поцілили в лазарет і після короткого діагонального польоту через корабель, вийшли двома палубами нижче, через машинне. По дорозі одна з них пронизала три каюти на палубі екіпажу.

Джим очікував що низенький ботанік буде розчавлений, особливо після власного визнання щодо калякання в штани. Проте коли капітан заглянув до нього після бою, то здивувався, коли науковець безтурботно знизав плечима.

- Це було дуже вже навдивовижу, - все що він сказав.

Це легко списати на шок. Викрадення дочки що супроводжувалося місяцями життя на Ґанімеді під час вмирання соціальної системи. В спокої Пракса можна легко помітити перший крок до повного розумового та емоційного зламу. На Бога, чоловік разів шість міг втратити самоконтроль без жодних свідків. Але Джим підозрював що доктор Менґ має щось інше. Чоловік невмолимо рухався уперед. Всесвіт міг штовхнути його на землю знову і знову, але допоки той був живим, він весь час піднімався і сунув уперед до своєї мети. Голден вважав що професор, скоріш за все був чудовим вченим. Збуджений маленькими перемогами, не наляканий невдачами. Тупцюючий навколо, допоки не опинявся там, куди йшов.

Навіть тепер, лиш годину після того як його ледь не розрізало на двоє гострим, високошвидкісним осколком, Пракс разом з Наомі і Авасаралою латав дірки на нижніх палубах. Його навіть не просили. Він просто вийшов з каюти і приєднався.

Джим стояв над одним з трьох вхідних отворів у внутрішньому корпусі. Маленький шматок металу лишив по собі ідеально круглий отвір майже без лунки. Він пройшов крізь п’ять сантиметрів високоміцного сплаву броні так швидко, що навіть не надщербив її.

- Знайшов, - сказав він, - світло не вибивається, тож схоже її вже залатали з середини.

- Іду вже, - Амос зацокав своїми магнітними підборами з портативним зварювальним апаратом у руках. За ним у своїх цікавих підсилених обладунках йшла Боббі, несучи великі шматки матеріалу для латок.

Поки Боббі з Амосом працювали над заварюванням пробоїн у зовнішній обшивці, Джим посунув далі, шукаючи наступні дірки. Навколо них плили троє вцілілих марсіянських кораблів, створивши щось на кшталт почесної варти. Позаяк двигуни були вимкнено, то їх було