Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова 📚 - Українською

Читати книгу - "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова"

824
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова" автора Філіп Сендс. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 121 122 123 ... 149
Перейти на сторінку:
поділилися зі мною спогадами про те, що насправді пережили. Аня Герлберт допомогла влаштувати зустріч із «Чечилією Галлерані», а Том Генрі підказав корисні книги про її довге життя; Ліз Джобі порадила кілька стилістичних засобів; Марко де Мартіно збагатив мої знання про Курціо Малапарте; Крістін Дженнінгз надала матеріали про давні конференції; Сара Берштель знайшла потрібних лінгвістів; Горан Розенберг познайомив мене з шведами; Денніс Маркс і Саллі Ґроувз відкрили для мене Ріхарда Штрауса; а Джонатан Скляр попередив про загрози для розуму на межі виснаження. У Дартінгтоні Селія Атертон і Воган Ліндсей запропонували мені чудове місце для роботи.

Я б ніколи не завершив свій рукопис без уважного, наукового передруку Луїзи Рендс, яка впродовж трьох десятиліть є моєю колегою і дорогою подругою. Вона також чорним по білому, зрозумілими словами, передала, здавалося б, нескінченні бесіди, щоб їх можна було використати у тексті.

Ґілл Колридж, мій ґречний, дивовижний і втішний літературний агент, присвятив чимало часу, навіть більше, ніж достатньо, аби презентувати ці переплетені історії, перш ніж спокійно передати естафету Джорджії Ґаррет, під чиєю опікою я тепер радо перебуваю. Їм обом, а також чудовим співробітникам видавництва «Роджерс, Колридж & Байт» моя глибока вдячність. Цю вдячність також жбурляю через Атлантику Мелані Джексон з Нью-Йорка, бо завдяки їй негайно знайшовся один редактор, якому вдалося звести все правильно докупи. До речі, так сталося, що Мелані має сімейну зацікавленість у цих сторінках, оскільки на них постають її батько і дідусь (що дозволило мені сформувати більш змістовну думку про те, яке з двох можливих значень її батько мав на увазі, коли називав Лемкіна «цей тип» у листі, написаному у 1947 році).

Вікторія Вілсон з видавництва «Альфред Нопф» була бездоганним редактором. Грізна, уважна, стратегічно мисляча, любляча і скептична, вона без упину переконувала мене у перевагах часу і більш повільного написання, за що я безмежно вдячний. Згодом під час роботи над текстом мені пощастило працювати з Бі Геммінг з видавництва «Вайденфелд & Ніколсон», чиї здогадливі і розумні поради суттєво покращили цей текст навіть на кінцевій стадії. Ті помилки, що у ньому залишилися, є винятково моєю відповідальністю.

І нарешті хочу висловити свою, найглибшу з усіх, вдячність моїй найближчій родині, головній п’ятірці, яка тепер повністю (і надмірно) занурилася у радості і мороки Львова. Лео, історик, розповідав мені про рух пієтистів; Лара, соціолог, нагадувала мені про мою хибну свідомість; Катя, художник, заохочувала мене дивитися на місця і речі іншими очима.

Наталія — це та, хто робить нашу невеличку групу такою неймовірно щасливою, водночас визнаючи і даючи раду з усіма тими примхами, що змушують нас бути такими різними, і яка несе на собі увесь тягар моєї одержимості, і жодне вираження їй вдячності і любові не може бути надмірним. Дякую, дякую і ще раз дякую.

Джерела

У своїй роботі я спирався на широке коло різноманітних матеріалів. Деякі з них були недавно виявлені та оригінальні, — з архівів Львова, які стосуються життя Лаутерпахта і Лемкіна, — але зазвичай я міг спиратися на роботи інших, ресурси, які вдалося отримати внаслідок величезних зусиль. Посилання на ці матеріали вказані у кінцевих примітках, але з-поміж значної кількості використаних джерел деякі заслуговують особливої згадки завдяки своїй цікавості та якісним ознакам.

Матеріали, що стосуються життя мого дідуся Леона Бухгольца здебільшого зберігалися в особистому родинному архіві та у спогадах інших, зокрема, моєї матері і тітки. Я плідно скористався доступом до таких установ: Австрійський державний архів (Österreichisches Staatsarchiv); Головний архів історичних актів у Варшаві (Archiwum Główne Akt Dawnych); Центр документації австрійського опору (Dokumentationsarchiv des österreichischen Widerstandes Vienna); Віденський міський і державний архів (Wiener Stadt und Landesarchiv); веб-сторінка JewishGen; Архів Яд Вашем, включно з центральною базою даних імен жертв Шоа; зібрання Меморіального музею Голокосту Сполучених Штатів.

Місто Лемберг/Львів/Львув є темою багатющої літератури, що охоплює також наукові історичні матеріали та численні особисті спогади. Серед наукових текстів дуже цінними для мене є низка статей у чудовій рецензованій збірці Джона Чаплічки «Львів: місто у перехресних течіях культури» (видавництво Гарвардського університету, 2005). Якщо йдеться про мемуари, то читач, мабуть, зауважив численні посилання на працю Йозефа Віттліна «Mój Lwów» (в-во «Czytelnik», 1946), яку має бути вперше надруковано у чудовому перекладі англійською Антонії Ллойд-Джонс «City of Lions» (в-во «Pushkin Press», 2016), з фотографіями Діани Матар. Першоджерелом інформації щодо подій німецької окупації (1941–1944) була праця історика Дітера Пола, де йдеться про Івана Калимона, Українську допоміжну поліцію та антиєврейську політику нацистів у Львові, упродовж 1941–1944 років: «Звіт, підготований для Бюро спеціальних розслідувань міністерства юстиції США, 31 травня 2005 року», і «Nationalsozialistische Judenverfolgung in Ostgalizien 1941–1944», 2-ге видання (Ольденбург, 1997). Мені пощастило спиратися у роботі на таких авторів, як: Філіп Фрідман, «Знищення євреїв у Львові, 1941–1944» зі збірки «Шляхи до зникнення: есе про Голокост», за редакцією Ади Джун Фрідман (Спілка єврейських видавців Америки, 1980), 244–321; Крістоф Мік, «Несумісні переживання: поляки, українці та євреї Львова під радянською і німецькою окупацією, 1939–1944», Журнал сучасної історії 46, № 2 (2011), 336-63; Омер Бартов, «Стерті з лиця землі» (Видавництво Прінстонського університету, 2007); Рей Брендон і Венді Лоуер, редактори, «Шоа в Україні» (видавництво Індіанського університету, 2008).

Інші спогади, які я використав у написанні книги: Роуз Чорон, «Сімейні історії» (Джозеф Саймон/Pangloss Press, 1988); Девід Кахані, «Щоденник львівського гетто» (Видавництво Массачусетського університету, 1990); Володимир Меламед, «Євреї у Львові» (ТЕСОР, 1994); Еліах Йонс, «Дим у піску: євреї Львова у воєнні роки, 1939–1944 (Gefen, 2004); Ян Кот, «Каштанова рулетка» (Mazo, 2008); і Якоб Вайсс, «Мозаїка Лемберга» (Alderbrook, 2010). Чудова колекція карт і фотографій, що зберігається у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи у Львові (http://www.lvivcenter.org/en/) є багатим і легкодоступним ресурсом. Багато можна було знайти, якщо покопатися у Державному архіві Львівської області.

Сусіднє містечко Жовква/Жолкєв не є темою такої великої кількості літературних видань, однак його давня історія підказує, що така література повинна бути. Щодо історичних матеріалів, які стосуються подій 1930-х і 1940-х років, я спирався на Гершона Таффета, «Голокост євреїв Жовкви» (Лодзь: Центральний єврейський історичний комітет, 1946); Клару Крамер, «Кларина війна: історія однієї дівчинки, яка вижила», зі Стівеном Гланцем (Ессо, 2009); і Омера Бартова, «Білі простори і чорні діри», «Шоа в Україні» Брендона і Лоуера, 340-42.

Про життя Герша Лаутерпахта написано чимало. Відправним пунктом є енциклопедична довідкова праця його сина Елігу «Життя Герша Лаутерпахта» (Видавництво Кембриджського університету, 2010). Я також скористався збіркою есе під назвою «Європейська традиція

1 ... 121 122 123 ... 149
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова"