Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

У будь-якому разі на момент публікації звіту організації «Нагляд за правами людини» щодо Екваторіальної Гвінеї в 2017 році, велика нафта міцно тримала своїми руками Розділ 1504 за шию. Республіканці контролювали Сенат, Палату представників і президентську владу. Вони взяли під свій контроль, наскільки могли, судову систему. А Тіллерсон з «ЕкксонМобіл» піднявся понад усе суще — до держсекретаря Сполучених Штатів. Незрозуміле, з погляду державного мислення, призначення на посаду людини, яка не має досвіду державного управління, до цього дня не виявляла жодного інтересу до американської зовнішньої політики, викликало подивування, переляк і навіть тривогу серед дипломатичних кіл США і фахівців з національної безпеки в обох партіях. Хоча, не те, щоб Рексу бракувало натхненних захисників, особливо в соціальних мережах. «Атаки на Рекса Тіллерсона з припущеннями, що він у кишені в Росії, — підлі. Він видатний американець з неймовірними досягненнями», — доводив один твіт. І ще один: «Ретвіт, якщо ви ПИШАЄТЕСЯ тим, що Рекс Тіллерсон наступний держсекретар штатів!» За винятком хіба того, що, на жаль, як стало невдовзі відомо, обидва вони були з @TEN_GOP, одного з численних акаунтів, потайки створених росіянами, що працювали в Агентстві інтернет-досліджень у Санкт-Петербурзі. Коли твіттер призупинив обліковий запис @TEN_GOP за те, що за ним криється російський оперативник, його місце посів @ELEVEN_GOP (вловили?): «Трамп призначив генерального директора «ЕкксонМобіл» державним секретарем. Чудово!»

Пізніше Джейн Маєр повідомляла в «Нью-Йоркер», що, за даними ветерана британської розвідки Кристофера Стіла, вищі російські чиновники вихвалялися успішним блокуванням призначення на цю посаду колишнього кандидата в президенти від Республіканської партії Мітта Ромні, який виступав проти Путіна. «У пояснювальній записці йшлося, що Кремль через невстановлені канали просив Трампа призначити когось, хто буде готовий зняти пов’язані з Україною санкції, і хто співпрацюватиме в інтересах Росії в безпекових питаннях, таких як конфлікт у Сирії, — пояснила Маєр. — Наскільки фантастично не звучать викладені в досьє дані, подальші події їх підтверджують». Першою з них стало відхилення кандидатури Ромні. На початку 2018 року «Волл-стріт джорнал» проаналізував нещодавно видалені облікові записи російських соціальних медіа, які намагалися керувати призначенням державного секретаря: «Через кілька тижнів після того, як Трампа обрали президентом, соціальні мережі наводнилися підтримуваними Росією онлайн-«тролями», щоб спробувати завадити Мітту Ромні отримати найвищу посаду в майбутній президентській адміністрації. Оперативники називали [Ромні] «двоголовою змією» і «світовою маріонеткою», заохочували мітинг біля «Трамп-тауер» і поширювали петицію, щоб перешкодити призначенню Мітта Ромні на найвищу дипломатичну посаду». І це справило враження. Там, де треба: «Приблизно в той же час старша радниця Трампа Келліенн Конвей повідомила, що містер Ромні для містера Трампа упродовж виборчої кампанії був «нічим іншим, як жахіттям», і написала в твіттері, що отримує «зливу» негативних коментарів про нього від прихильників Трампа. Прихильники Трампа, принаймні деякі з них, писали з вулиці Савушкіна.

Після того як спочатку він принизливо підбивав до Ромні клинці, а тоді відкинув його кандидатуру, Трамп пересів на коней Рекса «ми-не-підтримуємо-санкцій-загалом» Тіллерсона. «Сюрприз для багатьох, — написала Маєр, — і радість для Москви». Двоє чоловіків ніколи не бачилися до зустрічі, на якій Трамп запропонував йому посаду. Кремль, поза сумніву, від такого вибору був у захваті. «[Тіллерсон] виконує свої обов’язки дуже професійно», — сказав прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков, коли почув цю новину. Рекс був специфічно безпрограшним варіантом. Чудовим для Росії. Чудовим для нафти й газу.

Утім, щиро кажучи, на світанку президентства Трампа для нафти і газу складалося добре все.

Усього кілька тижнів після того, як Трамп і його республіканська більшість опинилася на коні, Розділу 1504 настав кінець. Через місяць по тому сенатор Інхофе, ініціатор законодавчого акта, яким знищили 1504-й, все ще не втихомирився, хоч новий президент-республіканець обдумував розпорядження, аби випатрати програму адміністрації президента Обами, розроблену з метою зменшити на третину викиди вуглецю. Минули дні, доки Інхофе мав бути єдиним самопроголошеним — «одним у полі воїном за правду» на міжнародному симпозіумі з кліматичних змін, гордо відстоюючи безпомічну, беззахисну дівицю, яку неправильно зрозуміли, — енергетичну галузь. За все — сам, але хтось має це робити, сказав би Інхофе. «Ми пережили вісім років адміністрації, яка інвестує в панічний образ мислення, що світу настане край, і що відбувається це через штучні гази, — виголосив Інхофе у своїй суворій критиці на адресу Плану з чистої енергетики в Сенаті 14 березня 2017 року. — Ось що таке містифікація».

Із республіканською Палатою представників і республіканським Сенатом і Трампом на посаді, що дозволяє здійснювати весь перелік бажань всього його життя, Інхофе затягнув свій найвідоміший хіт — пісню в три куплети про теорію змови, псевдонауку і непідкріплені фактами економічні прогнози. Пояснив, як науковці з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) приховали дані, що виправдовують парникові гази. «Усього кілька тижнів тому інформатор повідомив, що у звіті NOAA за червень 2015 року маніпулювали даними, — сказав він. — Як пощастило: у комп’ютері з даними стався збій і дані не збереглися». Перерахував переваги збільшення викидів вуглецю: «Чимало людей знову й знову нагадують нам, що CO2 — насправді добриво. Він стимулює ріст». Підтвердив вигадані статистичні дані, приписані підтримуваною енергетичною галуззю Національній чорній торговій палаті, перераховуючи збитки, які у випадку зменшення викидів вуглецю, можуть бути завдані «найменш незахищеним верствам». План із чистої енергетики «збільшить бідність серед чорних на 23%, серед латиноамериканців — на 26%; скоротить робочі місця серед чорношкірих на 200 тисяч і робочі місця латиноамериканців на 300 тисяч, при цьому до 2035 року сукупна втрата робочих місць становитиме майже 7 мільйонів чорношкірих і для латиноамериканців майже 12 мільйонів».

Коли новий американський президент поставив підпис у потрібному місці, Інхофе пожинав славу. «Цей наказ — чіткий знак країні, що Трамп серйозно ставиться до її енергетичного домінування».

Деякі сподівання, що сфера бодай трохи лишатиметься прозорою, покладалися на так звану Ініціативу прозорості у видобувних галузях (EITI), яка набула значної динаміки в попередні кілька років. Із тих самих причин, через які Лугар і Кардін написали Розділ 1504, через всі потенційні вигоди, які можуть випливати з зупинки корупційного потоку, що його нафтова й газова індустрія спрямовує у слабкі країни, понад п’ятдесят країн світу взяли на себе зобов’язання звітувати публічно про всі отримані гроші від усіх можливих видобувників нафти й газу. Сполучені Штати були в цьому питанні лідером, який