Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » 25 портретів на тлі епохи 📚 - Українською

Читати книгу - "25 портретів на тлі епохи"

346
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "25 портретів на тлі епохи" автора Олексій Підлуцький. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 121 122 123 ... 153
Перейти на сторінку:
зробити виняток. Річ не тільки й навіть не стільки в тому, що він — єдиний лідер нації, який був моряком-підводником. Він — один з небагатьох, а може, й єдиний американець, який претендує на високе звання «совість нації» чи навіть «совість світу». Пішовши з Білого дому вже третину століття тому, Картер заснував Центр свого імені в Атланті і здобув славу найпослідовнішого та найефективнішого миротворця, який не має жодного офіційного статусу, а сприяє вирішенню проблем лише завдяки своєму моральному авторитету. 2002 року Джіммі Картер став лауреатом Нобелівської премії миру — «за свої зусилля з мирного залагодження конфліктів у всьому світі й боротьбу за права людини». Напередодні нового, 2007 року вийшла друком його двадцята (!) книга — цього разу присвячена Палестинській автономії та перспективам проголошення на її основі незалежної держави. Він був і залишається незручним для американського істеблішменту — виступає проти блокади Куби й за виведення військ з Іраку, вимагає закрити тюрму в Гуантанамо й більшою мірою враховувати інтереси арабів у близькосхідному врегулюванні. Він жив і далі живе за принципом: «Якщо нещастя інших людей залишають вас байдужим і ви не відчуваєте співчуття, вас не можна назвати людиною». Іван Павло Великий:
Пастир, який навчив свою паству не боятися

Без цього Папи (Івана Павла II) не можна зрозуміти того, що сталося наприкінці 80-х років.

Михайло Горбачов

Без нього комунізм не закінчився б або, принаймні, це сталося б набагато пізніше і з великою кров'ю.

Лех Валенса

Не бійтеся! Відчиніть, відчиніть двері навстіж Христу! Відчиніть двері його спасенній владі, відкрийте їй кордони держав, економічні і політичні системи… дозвольте Христові промовляти до людини!

Іван Павло II

За двадцять сторіч, які існує Престол Святого Петра, лише четверо з 264 римських пап, які посідали його, удостоїлися (само собою зрозуміло, що тільки після смерті) імені Великого. Лев І жив у V сторіччі, Григорій І — у V—VI, Миколай І — у IX сторіччі. І лише через тисячоліття з’явився ще один Великий Папа — наш сучасник Іван Павло II. Він був римським понтифіком у 1978—2005 роках. А у червні 2001 року сотні тисяч українців могли бачити його, чути його слова в Києві та Львові.

Відвідання Биківнянського лісу на околиці Києва, де колись сталінські кати потай закопували свої жертви, не було передбачено офіційною програмою візиту Івана Павла II в Україну. Відтак коло пам’ятного хреста зібралося тільки десятків зо два людей. І Папа пройшов буквально в метрі чи двох від автора цієї книги. Півтора десятка кроків, які він мав зробити від автомобіля до підніжжя хреста, були для Папи надзвичайно важкими. Іван Павло II ледь-ледь, повільно переставляв ноги, руки його помітно трусилися, а каламутні очі мали вираз, ніби він не дуже добре розумів, де перебуває і що з ним діється. Я відчував тоді лише жаль і співчуття до цієї вже дуже немолодої і дуже хворої людини, в якої, на мить тоді здалося, все вже в минулому. І лише обставини, чиясь воля примушують його витримувати навантаження, яких він не здатен нести вже суто фізично.

Але Папа врешті дістався хреста і почав говорити. І раптом з-під сивих брів на мене глянули молоді гострі очі, сповнені внутрішньої сили та мудрості…


Як Кароль присвятив себе Богу

18 травня 1920 року в підгірському містечку Вадовіце неподалік Кракова в родині поручника Війська Польського Кароля Войтили та його дружини Емілії народилася третя дитина. Хлопчика назвали Каролем-Юзефом. Перше ім’я він отримав зовсім не на честь

1 ... 121 122 123 ... 153
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «25 портретів на тлі епохи», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "25 портретів на тлі епохи"