Читати книгу - "Вітер, Черкащенко Дарія"

- Я б посоромився таке розповідати, - сказав перевертень, підходячи до нас.

Дірас усміхнувся й обійняв старого друга.

- І тобі привіт, - єхидно відповів батько, відсторонюючись.

- Та годі тобі, - відмахнувся Роні. - Усі ці "привіт", "бувай", суща дурниця для друзів, адже вони, вважай, не розлучаються. Яким вітром?

- Попутним, - усміхнувся Дірас. - У гості й у справі. До речі, знайомся, це Сарід, мій син.

- Син? - здивувався Роні, уважніше мене оглядаючи. - Коли встиг? Я пам'ятаю, у тебе учень був, я думав це він із тобою прийшов.

- Ну, - батько помітно зам'явся. - Я й сам не знав, що він у мене є. Але ось, знайшовся.

- Прямо душевна пісня менестреля, - усміхнувся перевертень.

- Гаразд, залишимо мою сім'ю в спокої. Може, в дім запросиш?

Роні ще раз окинув мене поглядом, принюхався, усміхнувся і запросив іти за ним.