Читати книгу - "Ілон Маск"

22

   23. Пейдж так виклав мені одну зі своїх незвичайних ідей: «Я собі подумав, що було б круто мати призовий фонд для конкурсу проектів, у яких хтось надіслав би на Місяць щось не дуже важке, що могло б ніби відтворювати себе. Я був тут у дослідницькому центрі NASA імені Еймса у Маунтен-В'ю під час місії, коли вони запускали супутник на південний полюс Місяця. Вони закинули цю штуку на Місяць на високій швидкості, вона вибухнула й розкидала у космос шматки матерії. Відтак вони подивилися на це крізь телескопи і виявили воду на південному полюсі Місяця, що дуже класно. Я почав думати, що якщо на південному полюсі Місяця багато води, можна зробити ракетне паливо з водню та кисню. Інша крута річ, яка стосується південного полюса, це те, що він майже завжди освітлений Сонцем. Є місця на височині, де є сонячне світло, а є заглибини, кратери, в яких дуже холодно. Тому є багато енергії, якою можна скористатися, якщо встановити сонячні фотоелементи. Там можна запустити щось на кшталт парової турбіни. Є складники для ракетного палива, і є сонячні батареї, які можуть працювати від сонця, тож, можливо, там зможе працювати турбіна. Турбіни не так багато важать. Можна щось таке послати на Місяць. Можна мати гігават електроенергії на Місяці та зробити багато ракетного палива. 3 цього вийшов би непоганий конкурсний проект. Надсилаєш на Місяць щось, що важить пару кілограмів, і воно виробляє ракетне паливо, щоб можна було щось запускати з Місяця, або воно робить копію себе, щоб їх було більше».