Читати книгу - "Дух животворить… Читаємо Сковороду"

Штелин Якоб. Музыка и балет в России XVIII века. — С. 60, 86.

«У Московській слов’яно-греко-латинській академії на 18 ректорів і 24 префектів, які помінялися з 1701 до 1761 p., 14 ректорів і 20 префектів приїхали з Києва» (Штранге М. Демократическая интеллигенция в России в XVIII веке. — С. 23).

Васильчиков А. Семейство Разумовских. — Т. I. — С. 52.

Утренняя звезда. — 1833. — кн. 1. — С. 76–77.

Див.: Комарова І. Музика Сковороди? // Літературна Україна. — 1971. —19 листопада.

Дослідники слушно відзначають, що саме від Сковороди починається традиція «петербурзьких сновидінь», яка потім дістала продовження і розвиток у Пушкіна та Гоголя, Шевченка й Міцкевича, Достоєвського й Блока (див.: Драч І., Кримський С., Попович М. Григорій Сковорода. — К., 1984. — С. 41).

Див.: Рачинский А. Русские комиссары в Токае в XVIII столетии. // Русский вестник. — Т. 110. —1875. — Сентябрь. — С. 186–188.

Див.: Кеппен Петр. О виноделии и винной торговле в России. — СПб, 1832. — С. 41–43, 46–48.

Цит. за: Русский вестник. — 1875. — Сентябрь. — С. 199.

Там само. — С. 191–192.

Там само. — С. 201.

Кеппен Петр. О виноделии и винной торговле в России. — С. 43.

Бичко I. Сковорода Григорій Савич. // Києво-Могилянська академія в іменах. — С. 488. — Стовпець II.

Ковалівський А. Леґенда про Сковороду у французькому словнику. // Червоний шлях. — 1923. — № 1. — С. 226.

Махновець Л. Григорій Сковорода. — С. 58.

Див.: А. Л. К поминкам о Сковороде. // Киевская старина. — Т. XLVII. — 1894. —Ноябрь.

Див.: Сковорода Григорій. Твори: В 2-х т. — Т. 2. — С. 543.

Див.: Махновець Л. Григорій Сковорода. — С. 130–149.

Цит. за: Махновець Л. Григорій Сковорода. — С. 120.

Там само. — С. 132.

Див.: Ковалівський А. З приводу оповідання. // Ізмаїл Срезневський. Майоре, майоре! Оповідання з життя Сковороди. Редакція і вступні статті А. Ковалівського. — X., (1930). Зауважмо, що в своїх коментарях дослідник заторкує складне й делікатне питання про ставлення Сковороди до жінок, до кохання. Відомо, що романічний аспект (якщо не брати до уваги бувальщину І. Срезневського) цілком відсутній у біографії філософа. Одружений він не був, і поміж його друзів, знайомих, кореспондентів немає жодної жінки. Традиційної теми кохання не знаходимо й у його творах, навіть поетичних, однак, на думку А. Ковалівського, даються взнаки відлуння цього почуття, що оприявнюються у прихованих, перетворених формах. Під цим оглядом А. Ковалівський говорить про такі твори, як «Наркіс. Розмова про те: пізнай себе», «Симфонія, названа книга Асхань. Про пізнання самого себе», «Жінка Лотова», де зустрічаються «любовні» ремінісценції з біблійних книг, зокрема з «Пісні пісень»; нагадує, що філософ незрідка називає Біблію своєю «нареченою», а деякі свої твори — «дочками», «дівочками»; посилається на інваріантний у Сковороди мотив нудьги, туги, сердечного умлівання. А. Ковалівський робить висновок, що Сковорода належить до того типу виданих особистостей, в яких життєва, еротична енергія виявляє себе «у сублімованій формі», в інтелектуальній активності або художній творчості.

Цит. за: Махновець Л. Григорій Сковорода. — С. 206.

Таку мапу склав Л. Махновець. Див.: Там само. — С. 208–209.

Данилевский Г. Украинская старина. — С. 39.

Див.: А. К. Григорий Саввич Сковорода. Биографический очерк. // Воронежский литературный сборник. — Вып. 1. — Воронеж, 1861.

Основа. — 1861. — Липень. — С. 177.

Див. про це: Ніженець А. На зламі двох світів. — С. 179–199.