Читати книгу - "4 3 2 1, Пол Остер"

Коли ж спокій відновився, Фергюсон вдягнув труси й штани і підвівся з дивану. «Піду, помию сорочку», сказав він і рушив з вітальні до кухні, розстібуючи ґудзики, а Енді пішов слідком. Фергюсон пояснив йому, що ця сорочка – подарунок на день народження від матері та вітчима, і треба буде позмивати з неї плями, інакше йому доведеться відповідати на запитання, на які йому відповідати не хотілося б. «Треба поспішати», додав він, «перш ніж плями просочаться в тканину, «треба знищити докази».

Коли вони зупинилися біля раковини, Енді спитав Фергюсона – він «одноразовий» чи має достатньо сили на іще один «підхід», а може, і два. Фергюсон, який вже геть забув про «тільки один раз», спитався, що Енді має на увазі. «Дещо приємне», відповів той, не бажаючи розкривати таємницю, але запевнив Фергюсона, що наступного разу задоволення перебільшить те, яке він отримав на дивані, і що йому буде значно приємніше, аніж зараз.

Плями скупчилися в нижній частині сорочки, між другим та третім ґудзиком, і Енді змив їх сам та ще й досить швидко, лише трохи потер – і вони зникли. А коли роботу було зроблено, він відніс вологу сорочку до своєї спальні й причепив на вішалку, яку, в свою чергу, причепив на двері комірчини. «Отак», сказав він. «Чиста – як нова».

Фергюсон був зворушений цим маленьким проявом турботи, котрий засвідчив, яким дбайливим та ввічливим був Енді, і Фергюсону сподобалося, що з ним отак панькаються, що про нього піклується хлопець, якому не забракло доброти вимити його сорочку і повісити її сушитися, вже не кажучи про те, що цьому хлопцю не забракло доброти подрочити йому й при цьому не просити подрочити йому навзамін. Докори та вагання, які Фергюсон смутно відчував на початку, зникли, і коли Енді попрохав його роздягнутися й лягти на ліжко, Фергюсон з радістю зняв з себе одіж і ліг на ліжко, очікуючи на іще одну приємність, яку йому ось-ось мали зробити. Він розумів, що більшість людей несхвально поставилася б до того, що він зараз робив, що він ступив на небезпечну територію неприпустимих збочених імпульсів, увійшов до Голубої країни в усій її розпусній та хтивій красі, і якщо хтось дізнається, що він в цій нечестивій країні побував, то з нього кепкуватимуть, його ненавидітимуть за це, а може, і поб’ють. Але про це ніхто й ніколи не дізнається, бо про це ніхто й нікому не скаже, а якщо це так і залишиться таємницею, то ця таємниця не буде непристойною, бо те, що вони робили з Енді, не видавалося йому непристойним, і найголовнішим було те, що він при цьому відчував.

Коли Енді провів рукою по оголеній шкірі Фергюсона, його прутень затвердів знову, а коли Енді вклав цей затверділий прутень собі до рота й почав робити Фергюсону перший в його житті мінет, тому5 було вже глибоко байдуже, хто йому його робив – дівчина чи хлопець.

Він не знав, що й думати. Беззаперечно, ті два оргазми, що пронеслися його тілом і вискочили з нього у квартирі Енді, були найсильнішим та найповнішим фізичним задоволенням за все його життя, але водночас засоби досягнення того оргазму були чисто механічними, вони були односторонньою маніпуляцію, яку Енді зробив для нього і яку він не захотів робити для Енді. Отже, те, що вони зробили, було не зовсім сексом в строгому розумінні цього слова, принаймні, в розумінні Фергюсона, оскільки секс для нього завжди означав активність двох, а не одного, фізичне вираження екстремального емоційного стану, прагнення до іншої людини, а в цьому випадку такого прагнення не було, не було екстремального емоційного стану, не було нічого, окрім бажань його пенісу, тому те, що трапилося між ним та Енді, було лише вищою й приємнішою формою мастурбації.

Чи відчував він потяг до хлопців? До цього випадку він навіть не ставив собі такого запитання, але тепер, коли він дозволив Енді подрочити йому й відсмоктати у нього, попестити йому оголене тіло, Фергюсон почав звертати більшу увагу на хлопців у школі, особливо на тих, котрих він знав найкраще і котрі подобалися йому найбільше, зокрема – на тих хлопців, з якими грав у шкільній баскетбольній команді, бо усіх їх бачив десятки разів оголеними в душі та роздягалці без всякої задньої думки, але тепер, коли він над цим замислився, Фергюсон спробував був уявити собі, що він відчуватиме, поцілувавши елегантного Алекса Нордстрома в губи, поцілувавши глибоко, з проникненням язика до ротової порожнини, або подрочивши мускулистого Браяна Мічевського так, що той чвиркне спермою собі на голий живіт, але жодна з цих уявних сцен не викликала у нього особливої реакції; не те щоби він відчув при цьому огиду чи його налякала сама думка про реальний секс із хлопцями, бо якби виявилося, що він – голубий, але не знав про це раніше, то йому б, безперечно, захотілося продовжити свої дослідження, щоби визначитися остаточно, але річ полягала в тім, що думка про обійми з іншими хлопцями його не збуджувала, його пеніс від неї не кам’янів, вона не наповнювала його хтивими бажаннями, які йшли з найглибших глибин його фізичного єства. Натомість його збуджувала Емі, і навіть зараз думка про його втрачене кохання, про дівчину, яку йому більше, мабуть, не доведеться ані пригорнути до себе, ані поцілувати, продовжувала наповнювати його глибокою тугою й фізичним потягом; його збуджувала Ізабелла Крафт, особливо після того, як Фергюсон побачив її в червоному бікіні двадцять восьмого червня під час групової вилазки до пляжу Фар Рокевей, і коли він уявив собі оголені тіла своїх приятелів та порівняв їх з майже голим тілом Ізабелли Крафт, то збагнув, що дівчата збуджують його, а хлопці – ні.

Але може, він обманює себе, думав Фергюсон, може, він помилявся, гадаючи, що емоції є істотною частиною сексу, може, йому слід було подумати про різноманітні форми сексу без кохання, котрі забезпечували фізичне полегшення, але не породжували жодних емоцій, наприклад, мастурбацію або секс із проститутками, і порівняти ці форми сексу з тим сексом, який він мав з Енді, – секс без поцілунків та почуттів, секс цілковито заради отримання фізичного задоволення, можливо, кохання не має до нього жодного стосунку, можливо, «кохання» – це лише пишномовне слово, призначене прикривати темні, неконтрольовані пориви тваринної хтивості, бо якщо ти –