Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Кохана злюка. Попелюшка 2, Лада Астра 📚 - Українською

Читати книгу - "Кохана злюка. Попелюшка 2, Лада Астра"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Кохана злюка. Попелюшка 2" автора Лада Астра. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 63
Перейти на сторінку:

- Заспівай мені,- раптом перебив мене принц.

     Мої очі мимоволі полізли на лоба 

- Жартую,- засміявся мій мучитель і потім серйозно так,- заспіваєш наступного разу. Сьогодні ж у тебе вихідний.

- Ваша Світлосте чи не могли б Ви мені пояснити, що відбувається? - не витримала я. А про себе повторювала: " грубити принцу не можна, грубити принцу не можна, Ліна ти все ще хочеш жити, будь ввічливою"

- Поясню, звісно ж поясню. Чаю не бажаєш? Тут у вас його всі люблять.

- Я не люблю

- О, так я не один такий. А каву ти коли небудь куштувала? - що за світську бесіду він затіяв? Я нічого так і не розуміла та не відповідати не мала права 

- Не куштувала.

- Треба тебе пригостити.  Але тут не вміють її нормально готувати. Міжіншим, ти знаєш Ангеліно, що в тебе дуже рухлива міміка обличчя. Наприклад зараз ти намагаєшся приховати своє невдоволення,- чітко пимітив принц, не зводячи з мене очей, - що? Не подобається тобі моя компанія? Лякаю я тебе? Ну нічого, з часом звикнеш. Тепер ти повністю в моєму розпорядженні, злюка.

- Це неможливо, я ж не річ, щоб мною розпоряджатися. Я несу своє покарання, але я вільна людина,- холодно чекання слова сказала я.

- Вільна, вільна, не заводся дарма. Будеш всього лише моєю особистою помічницею. Кореспонденцію там розібрати, доручення виконати, пісню для настрою заспівати, не більше. Не думай нічого там собі такого. Бо зараз нафантазуєш лишнього.   

- Не думаю що підійду вам…

- Тобі в кухні більше подобається?

- Ні, але…

- От і добре. Я кажу що підійдеш. Значить підійдеш. Крапка. Кімнату тобі виділили на цьому ж поверсі. Я розпорядився. Бо поки ти зі свого сарайчику добіжиш, я і забуду що хотів. Далі. Тут я пробуду місяць, ну може трохи більше. Всього місяць, Ангеліна, потерпиш мене і будеш вільна. Гляди і місце в канцелярії тобі підберуть, якщо будеш старанно виконувати мої доручення. Я з дядьком домовився,- більш по суті заговорив принц. І от чим більше він говорив тим швидше мені хотілося втекти звідси. Якесь іраціональне бажання заволоділо мною.

- Навіщо я Вам, чому допомагаєте мені? Повірте, я повністю заслужила своє покарання, - от ніяк не вірила я в таку благодійність. Життя мене вже навчило, що за все, рано чи пізно, доведеться платити. 

- Допомагаю? Хто сказав тобі таку дурницю?  Я просто роблю все для свого комфорту, не більше. Мій особистий слуга захворів, тому мені дійсно потрібна помічниця. І ти ідеально підходиш для такої ролі. Де я, скажи мені, тут знайду ще одну таку освічену людину як ти? Ну а після мого від'їзду… Вважай це невеличким бонусом від мене за хорошу роботу. Ти ж будеш сумлінно трудитись, Ангеліна? 

- Хочу знати чи є в мене вибір? - не думала, що скажу таке, але верещання Фроськи чомусь зараз здавались більш безпечнішими ніж обіцяні принцом прекрасні    перспективи майбутнього. 

- Який ще вибір? Про що ти взагалі ? Це наказ короля, - якось зверхнє відповіли мені. Ну воно і зрозуміло, він же думав що я йому тут руки буду цілувати за таку чудову можливість вибратись з тої ями, в якій опинилась. А я носа кручу. Сама не знаю що зі мною. 

- Зрозуміла. Коли я повинна починати? - приречено запитала я.

   Принц піднявся з за столу, де вальяжно сидів весь цей час, відверто роздивляючись мене і підійшов до вікна, розвернувшись до мене спиною. Я помітно видихнула. Здається я нормально і не дихала до цих пір. А все через його очі, що ніби під шкіру забираються. Та він не просто дивний, він небезпечний. Для мене…

- Почнеш після своїх вихідних і придбай собі все необхідне для роботи, - сказав Рональд і поставив переді мною мішечок, думаю з грошима. Я одразу ж відкрила його і мало не впала з місця. Та там був цілий скарб не менше.

- Що саме мені треба придбати?- вирішила уточнити я. Рональд же сперся на свій стіл і таким чином його очі опинились на рівні з моїми з дистанцією, ну може в долоню. Якщо я не здохла тут від тяжкої роботи то я точно відкину копита від нервової перенапруги.

- Все що потрібно, Ангеліна, - проникливо прошептав принц. Навіщо шептати, навіщо ось так шептати, - купи собі декілька суконь для початку і заміни вже це старе ганчір'я, що ти носиш. Воно тобі геть не  личить.

1 ... 12 13 14 ... 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохана злюка. Попелюшка 2, Лада Астра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кохана злюка. Попелюшка 2, Лада Астра"