Читати книгу - "Мапа до себе, Софі Сайк"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мені снилося, що я тону. Коли мене вже покидав останній подих, крізь товщу води я побачила тебе. У тебе був наляканий вигляд. А мені було напрочуд легко — мої думки нарешті стихли.
Ти розбудила мене на світанку. Коли я відкрила очі, то в твоїх побачила нетерплячість. На хвилину здалося, що ти повернула свої емоції. Але вмить ти вже сидиш на ліжку й механічно складаєш речі. Ще не відійшла від сну, подумала я.
– Котра година? — запитала я, протираючи очі.
– Сьома ранку. Я вже встигла привести себе до ладу й позбирати речі. Скільки тобі знадобиться часу?
– Мені вистачить близько 20 хвилин.
– Тоді я піду вниз і візьму нам сніданок. Як будеш готова, закрий кімнату й спускайся. Поїдемо одразу після сніданку.
Я кивнула тобі, і ти полишила кімнату, забираючи з собою всю метушню, яка зараз стала твоїм вічним другом. Можливо, тобі й справді не потрібно повертати свої емоції — без них ти можеш дихати. Як чудово, коли можеш ступати, і в тебе не сиплеться земля під ногами.
Я швиденько зробила всі ранкові процедури, почала складати речі до сумки й помітила, що скринька вже добряче покрилася іржею. А вогник усе більше ставав тьмяним. Може, нам і не варто туди їхати, подумала я. Одягла сумку й пішла вниз.
– Сідай, я взяла тобі салат. Вибач, не знаю, що ти полюбляєш, окрім чорничних млинців, — посміхнулася ти.
– Дякую, це просто чудово. Тоді з мене кава. По дорозі потрібно буде заїхати кудись.
– Наша подорож стає схожою на медовий місяць: тільки ми двоє, машина й побачення в кожному кафе, — засміялася ти.
А я знову задумалася, чому зараз твоя посмішка не має натяку на бездушність. Вона була щира й доброзичлива.
– Агов, Х’юстон викликає Землю! — ти почала махати рукою перед моїм обличчям, щоб привернути мою увагу. — Я ж просто пожартувала. Я не найкращий варіант для побачень — занадто багато багажу ношу із собою.
А тепер у твоїх словах знову з’явилася нота суму. Я вже нічого не розумію. Але мені хотілося більше нікуди не поспішати. Просто проводити час із тобою. Певно, тому, що я боюся проводити час наодинці із собою.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мапа до себе, Софі Сайк», після закриття браузера.