Читати книгу - "Ігри долі, Анна Квітка"

У той час усі вже дізналися новину, що Евсун нібито померла.

Айше: “Дживане, прошу, скажи, що це неправда. Невже я втратила ще одну дитину?”

Левент: “Мамо, заспокойся, прошу. Батько зараз усе пояснить.”

Дживан: “Ми викрали дівчину, дружину Еміра Шенгіза Демірхана. Її звали Айлін. Учора зранку її знайшли мертвою.”

Айше: “То ви вбили невинну дівчину?”

Дживан: “Присягаюсь, ми не вбивали її.”

У цей момент прийшла Евсун.

Айше: “Евсун, доню!”

Евсун: “Мамо, все добре, я в порядку.”

У неї була кров на обличчі.

Дживан: “Доню…”

Евсун: “Не чіпай мене, не смій.”

Дживан: “Евсун…”

Евсун: “Я дещо запитаю, а ти відповіси. Навіщо ви вбили ту дівчину?”

Дживан: “Доню, я знаю, ти не повіриш, але ми не знаємо, хто її вбив. Хоча я думаю, що це Ахмет.”

Евсун: “Шкода, батьку, дуже шкода. Бо він вас не залишить у спокої. Він хотів мене вбити і зробив би це, але не вийшло.”

Минув день. Дживан зібрав усю сім’ю на розмову.

Есма: “Що таке, Дживане? Сподіваюся, на щастя.”

Дживан: “Сподіваюся, Есмо.”

Айше: “Для чого ти нас тут зібрав?”

Увійшла Евсун.

Дживан: “Евсун, моє рішення стосується тебе.”

Евсун: “Що ти вже вирішив?”

Дживан: “Ти повернешся до Англії. Ти затрималася тут.”

Евсун почувалася зрадженою і непотрібною.

Евсун: “Так, батьку, повернусь, щоб не бути проблемою на твою голову.”

Айше: “Евсун, Дживане, зроби щось.”

Дживан пішов за нею.

Дживан: “Евсун, я боюся, що з тобою щось станеться. Через це я не сплю ночами. Доню, прошу.”

Евсун: “Я поїду, батьку. Не хвилюйся, я не буду тобі тягарем.”

Евсун попросила Селіма відвезти її на пристань.

Евсун: “Коли все це почалося, я не збиралася повертатися, але тепер змушена.”

Селім: “Тримайся, все буде добре. Ми дуже переживали, коли дізналися, що ти нібито померла.”

Евсун: “Селіме, це не брехня. Ще трохи, і йому це вдалося б. Я дуже злякалася.”

Селім обійняв її.

Евсун: “Коли він дізнався про смерть тієї дівчини, він узяв ніж і приставив його до мого горла. Але його друг завадив йому. Ще трохи…”

Селім: “Мені дуже шкода, Евсун. Я знайду його, обіцяю.”

Евсун: “Селіме, ні, не втручайся. Я не пробачу собі, якщо з тобою щось станеться. Прошу.”

Селім: “Гаразд, але я дуже за тебе злякався.”