Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

— Безсоромна ти дівка! — лаяла вона Сіжень. — Адже це я з тебе людину зробила! А ти розвалилася на кані, коли я прийшла, і не помічаєш мене! Тільки й думаєш, як би лестощами Баоюя обплутати, а він теж мене має за ніщо, тільки тебе визнає! Адже ти всього лише служниця, куплена за кілька лянів срібла! А як поводишся?! Гнати тебе треба звідси, заміж видати за якого-небудь хлопця — подивимося тоді, чи зможеш ти, немов перевертень, користуватися своїми чарами?!

Сіжень подумала була, що мамка Лі гнівається за те, що вона не встала при її появі, й почала виправдовуватися:

— Я занедужала, потію, вкрилася з головою ковдрою й не помітила, що ви прийшли.

Але, почувши, що вона зваблює Баоюя та її треба видати заміж, Сіжень зніяковіла, образилась і, не витримавши, заплакала.

Баоюй спочатку не знав, як йому бути, але потім вирішив заступитися за Сіжень і сказав мамці Лі, що Сіжень дійсно хвора й тільки зараз прийняла ліки.

— Не віриш, — додав він, — запитай в інших служниць.

Тут мамка Лі ще більше розлютилася.

— Ти тільки й визнаєш цю лисицю, а я для тебе нічого не значу! — напустилася вона на Баоюя. — Ти велиш мені в них про щось запитувати? Тобі вони у всьому потурають, а Сіжень слухаються! Знаю я всі ці штучки! От відведу тебе до бабусі та до матінки й розповім, що тут діється! Я тебе груддю вигодувала, а мені тепер навіть чашку молока випити не можна? Дозволяєш служницям суперечити мені! Вигнати хочеш?

Мамка Лі заплакала. Але в цей момент з’явилися Баочай і Дайюй і заходились її вмовляти:

— Тітонько, будьте великодушнішою до них!

Мамка Лі почала скаржитися, що її скривдили, не забувши згадати про те, як вона напередодні випила молоко і як через чашку чаю вигнали Цяньсюе.

Фенцзє, що у цей час у верхній кімнаті підраховувала доходи й витрати, почувши шум, відразу зміркувала, що це знову бурчить мамка Лі. Вона програлася сьогодні й тепер шукає, на кому б зірвати досаду, от і заходилася розпікати служниць Баоюя.

Фенцзє пішла в кімнату Баоюя, взяла мамку Лі за руку і сказала:

— Не гнівайтеся, нянечко! Після великого свята стара пані ще не зовсім отямилася! Ви людина літня, не личить вам лаятися з дівчиськами замість того, щоб їх наставляти! Невже ви хочете розсердити стару пані? Скажіть, хто вас скривдив, і я покараю кривдника. А зараз ходімте до мене: я почастую вас смаженим фазаном, вип’ємо винця.

Вона повела за собою мамку Лі, на ходу наказуючи Фен’ер:

— Візьми нянин ціпок і подай хустку, щоб витерти сльози.

Мамка Лі, не чуючи під собою ніг, голосячи, поспішила за Фенцзє.

— На що мені моє старе життя! Нехай я погарячкувала, порушила правила пристойності, поскандалила, нехай мене назвуть безсовісною, однаково це краще, ніж бути цапом-відбувайлом у цих шльондр.

Баочай і Дайюй були дуже задоволені таким поворотом справи, заплескали в долоні й закричали:

— Спасибі Фенцзє, що налетіла, як вітер, і повела стару!

Баоюй похитав головою й зітхнув:

— Ніяк не зрозумію, навіщо кривдити слабких! Хтось із дівчат її скривдив, а вона всю провину звалила на Сіжень!

Не встиг він договорити, як Цінвень, що стояла поруч, випалила:

— Ми що, божевільні її кривдити?! Хто скривдив, нехай відповідає! А інших уплутувати нема чого!

Сіжень, ледве не плачучи, звернулася до Баоюя:

— Це через мене твою годувальницю скривдили, а ти зараз інших скривдив! Мало тобі, що я засмучена?

Баоюй, бачачи, що Сіжень нездорова й до того ж засмучена, зм’якшився й почав її вмовляти відпочити й поспати. Коли ж помітив, що в Сіжень сильний жар, не захотів іти, а приліг поруч і сказав лагідно:

— Лікуйся й не думай про дрібниці!

— А я й не думаю, — з холодною посмішкою заперечила Сіжень, — інакше хвилини не змогла б прожити у вашому домі! Адже тут що не день, то скандал! Але якщо ти через мене будеш інших кривдити, мені це пригадають, варто лише провинитись, і все гарне, що я зробила, обернеться злом для мене!

З очей її полилися сльози, але вона змусила себе заспокоїтися, не бажаючи хвилювати Баоюя.

Незабаром служниця, що виконувала різні доручення, принесла ліки другого настою[195]. Позаяк Сіжень уже пропотіла, Баоюй не велів їй вставати, а сам подав ліки, після чого наказав служницям постелити їй на кані.