Читати книгу - "Диявол у Білому місті"

С. 159. «практично невідоме»: Inland Architect and News Record, vol. 22, no. 1 (серпень 1893 р.), 8.

С. 159. «Інженери розташували там платформу…»: Ibid.

С. 161. «Едісон висунув пропозицію…»: Chicago Tribune, 12, 13 травня 1891 р.

С. 162. «“General Electric” пропонувала…»: Baker, Life, 158—59.

С. 162. «У нас усі роботи стоять…»: лист Бьорнема до Ганта від 2 червня 1891 р., Burnham Archives, Business Correspondence, Vol. 2.

С. 162. «Затримка, спричинена тим…»: лист Бьорнема до Ганта від 6 червня 1891 р., ibid.

С. 163. «Він замовляв…»: “List of bedding plants to be ordered either in this country, or from Europe,” 13 липня 1891 р., Olmsted Papers, Reel 59.

С. 163. «У спекотну погоду було дуже погано…»: Ulrich, 11.

С. 164. «Він є арбітром…»: Chicago Tribune, 14 травня 1891 р.

С. 164. «недоречність»: World’s Fair, 851.

С. 165. «Ці пігмеї потрібні…»: Chicago Tribune, 21 липня 1891 р.

С. 165. «Ч. Ф. Рітчел із Бриджпорта»: Chicago Tribune, 12 жовтня 1889 р.

С. 166. «Оскільки ціна вежі…»: McComber’s tower idea: Chicago Tribune, 2 листопада 1889 р.

С. 166. «Інженер додавав, що задля безпеки…»: Chicago Tribune, 9 листопада 1889 р.

С. 166. «У серпні 1891 року…»: Chicago Tribune, 5 серпня 1891 р.

С. 167. «Інженери були обурені.»: Chicago Tribune, 16 серпня 1891 р.

С. 169. «Наскільки скоро будете готові…»: Bloom, 117.

С. 172. «Що більше я про це думав…»: Ibid.

С. 174. «Але я не можу…»: лист Бьорнема до Дреджа від 18 листопада 1891 р., Burnham Archives, Business Correspondence, vol. 4.

С. 174. «Тепер критикують…»: лист Бьорнема до Дреджа від 24 листопада 1891 р., ibid.

С. 174. «було десь так само розумно, як…»: Bloom, 119.

С. 174. «так хоче якось скинути з рук…»: Sandweiss, 14.

С. 174. «Ви — людина дуже молода…»: Bloom, 120.

С. 175. «Дуже сподіваюся, що в Конгресі…»: лист Еллен до Палмер від 21 жовтня 1891 р., Chicago Historical Society, World’s Columbian Exhibition — Board of Lady Managers Archive, Folder 3.

С. 176. «Коли я думаю про те…»: Weimann, 176.

С. 176. «Краще хай будинок…»: Ibid.

С. 176. «Сильний нервовий зрив…»: Ibid.,177.

С. 177. «Маю підозру, що навіть Кодмен…»: лист Олмстеда до Бьорнема від 23 грудня 1891 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 178. «У грудні на виставці…»: Burnham, Final Official Report, 78.

С. 179. «Деякі питання оформлення…»: Interim Report on Construction, “To the Editor of the Chicago Herald,” 28 грудня 1891 р., Burnham Archives, Box 58, File 9.

С. 179. «Невдача виставки…»: Lewis, 175.

Рештки дня

Голмс не залишив особистого зізнання щодо того, як саме вбив Джулію і Пьорл Коннер; не описував і того, яким чином зміг підкорити обох своїй волі, хоча в якийсь момент він заявляв, що Джулія померла від «злочинної операції», тобто аборту. Я відтворив сцену злочину в цьому розділі за поєднанням джерел: деякі відомі речові докази (наприклад, наявність в Голмса двох валіз із хірургічними інструментами, препараторських столів у будівлі, схильність маніяка до використання хлороформу, що його він купував у великих кількостях, як знаряддя вбивства); детективні праці інших дослідників історії Голмса (Шлехтера, Франке, Босвелла і Томпсона); те, що Голмс казав про свої вбивства; психіатричні дослідження характеру, мотивів і потреб злочинців-психопатів; свідчення на суді над Голмсом щодо реакції людини на передозування хлороформу. Справа Коннер і анатомічний приробіток Чарльза Чеппелла були широко висвітлені в новинах. Крім окремих джерел, що цитуються нижче, див. Chicago Tribune, 21, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 30 липня 1895 р.; New York Times, 29 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 23, 27, 29, 30 липня 1895 р; Boswell and Thompson, 81–86; Franke, 98—101; Schechter, 39–44.

С. 179. «У листопаді 1891 року…»: Schechter, 43–44.

С. 181. «Джулія товаришувала з місіс Кроув…»: Chicago Tribune, 29 липня 1895 р.

С. 182. «витяг корок із темної пляшки з якоюсь рідиною…»: Merck’s Manual, 28.

С. 182. «Вона ще міцніше схопила його за руку…»: Trial, 166, 420–422.

С. 183. «Зранку подружжя Кроув…»: Chicago Tribune, 29 липня 1895 р.

С. 185. «Ці панове працювали…»: Chicago Tribune, 27 лютого 1890 р. Див. також у числі від 2 березня 1890 р., інтригуючу, але неперевірену історію про чоловіка із Сент-Луїса, похованого живцем, — імовірно, в глибокій комі — що його тіло потім викрали студенти- медики. Ті виявили істинний стан чоловіка, зробивши перший розріз — і притьмом перетягли нещасного на сходи міського суду, де той отямився із болючим і незрозумілим порізом через весь живіт. Принаймні, так розповідають.

С. 185. «Так, ми відрядили кількох…»: Chicago Tribune, 24 березня 1890.

С. 185. «Тіло мало такий вигляд…»: Philadelphia Public Ledger, 29 липня 1895 р. У статті також наводилася сплачена йому сума — 36 доларів.