Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

          За десять метрів від поверхні я зупинив повністю наш транспорт, після чого обережно поставив його на поверхню планети.  Варто було мені відчути, що ракета стоїть на місці і не збирається нікуди рухатися, я полегшено видихнув, а потім відчув, що вимикаюся через сильне перенапруження.

 ***

      - Ми сіли,- зі щирим здивуванням вимовила я в голос,- Ми сіли... - насправді, я не вірила в те, що нам вдасться сісти на планету на несправному кораблі.  Я вважала цю авантюру гарним способом померти, сама на себе руки накласти я не можу через давню обіцянку своїй сестрі, яку я їй дала через дурість перед тим, як убити її.  

      - Та що ти заладила, "Ми сіли", "Ми сіли", - перекривив мене Галон. Як же він дратує мене, така собі суперлюдина, так би і спалила я йому всі процесори парою розрядів паралізатора. - Так, ми сіли, і тепер усе тільки починається.  А наша головна бойова сила лежить без свідомості. 

       - Думаєш, на нас чекає бій? - - запитала я в нього, паралельно запросивши в нейромережі хлопчика дані про його стан. Нічого серйозного, кілька інсультів середньої тяжкості та перенапруження.  Нейромережа із загадковими симбіонтами має швидко впоратися. А взагалі, він розпалив, здавалося б, давно померлу цікавість.  Хто він? Звідки він стільки вміє?  І чому він при цьому такий ідіот? Він натякав, що йому не двадцять років, але поведінка показувала недосвідченого молодика, який робить одну за одною помилки. Але водночас у ньому щось є, за ним хотілося йти і  не командувати, а підкорятися. Я спершу навіть запідозрила ментальне втручання, але цього не було. Мені просто хотілося йому підкорятися.

           - Не знаю, за ідеєю, на планеті не має бути нікого з розумних. Але тварин повно, та й не варто забувати, що всі, хто висадився сюди, померли від чогось. Що думаєш щодо нього, до речі? - запитав у мене кіборг. Мабуть, помітив мій інтерес до нього, все ж уважним виявився він.

          - Цікавий хлопчик, не в приклад тобі, розумний, хоч і робить багато безглуздих вчинків, але через свій малий життєвий досвід згодом це минеться. - вирішила я відповісти чесно. 

           - А чи не закохалася ти часом? - запитав у мене зі знущанням цей виродок. Якби моя воля не була сильною, він би вже був мертвий. Кохання - що таке це почуття? Я ніколи нікого не любила завдяки виродкам із програми альфа-мутації. Коли була дитиною, була ще надто мала, а зараз, варто мені доторкнутися до когось, одразу перетворюся на нього ж. Тож кохання мені недоступне. На щастя, відповідати мені не довелося, як і застосовувати силу проти цього мерзенного кіборга.  Фіск почав подавати ознаки усвідомленості. 

***

    Давненько я так не викладався сильно. Напевно, з моменту бою на станції чорного ринку.  Хоча, скоріше, навіть тоді я так сильно не вимотував себе. Сповіщення нейромережі говорили про стандартні для псионічного перенапруження пошкодження мозку. Два інсульти, гіпоглікемія і майже порожній резерв.

І наступні кілька годин мені краще не використовувати псіоніку, якщо я не хочу отримати ще більше шкоди своєму організму. Насилу розплющивши очі, я одразу почав дуже часто кліпати, капіляри в очах, що полопалися, дали про себе знати. Сівши на підлозі капсули, я озирнувся. Мої товариші по нещастю не постраждали в процесі посадки, а отже, все пройшло відносно м'яко.

      - Ти як? - запитала в мене Кендра, я навіть здивовано на неї подивився, зазвичай їй начхати на всіх навколо було, якщо це не стосувалося її персони.

       - Жити буду,- вимовив я, вставши на ноги,- Мені треба кілька годин, щоб відновитися, і це краще робити уві сні. Думаю, до цього краще не лізти назовні.

        - Підтримую, корпус герметичний і ми тут у відносній безпеці. - виголосив Галон. - Я займуся переналаштуванням сканерів капсули, може, вийде щось дізнатися.

        - Я б теж був не проти подрімати, ну, знаєте, безсонна ніч, - промовив Зігнарт, якось дивно подивившись на Кендру. У мене промайнула думка про те, що Кендра провела з ним ніч, але за мить я відкинув її вбік, ну не могла вона цього зробити, чи могла? Як же погано не мати можливості перевірити все в голові професора відразу.

        - Зігнарте, не варто хвалитися, а то я почну розповідати про те, скільки, в яких позах і де я мав красунь у своєму житті, - виголосив Галон.

         - Як почнеш, так і закінчиш,- вимовила Кендра, загрозливо на нього подивившись. Та що, матір його, тут відбувається, хочеться плюнути на шкоду і за допомогою псионіки перевірити їх усіх.  Насилу вдалося втримати себе.

      Зараз у капсулі була досить комфортна температура, а тому я, перед тим як лягти спати, зняв із себе скафандр і тільки після цього ліг на підлогу. Оскільки сам заснути я не міг, мені довелося скористатися для цього нейромережею, лише одна секунда і я занурююся в глибокий сон.