Читати книгу - "Атлант розправив плечі. Частина третя. А є А"

Так само, як я підтримую своє життя не грабунком чи милостинею, а власними зусиллями, я не прагну здобувати щастя, завдаючи кривди чи здійснюючи послуги іншим. Я волію заслужити щастя власними досягненнями. Так само, як я не вважаю насолоду інших метою свого життя, власну насолоду я не вважаю метою життя інших людей. Як нема суперечностей у моїх цінностях, а конфліктів — у моїх бажаннях, так немає жертв і конфлікту інтересів серед раціональних людей, які не бажають незаслуженого, і не дивляться одне на одного хижо, немов людожери. Ці люди ніколи не приносять пожертв і їх не приймають.

Символом усіх стосунків між такими людьми, моральним символом поваги до людських істот є торговець. Той, хто живе, керуючись власними цінностями, а не розбоєм: торговець і за чином, і за духом. Торговець — це людина, яка заробляє те, що отримує, натомість не бере й не віддає незаслуженого. Торговець не просить, щоб йому платили за його невдачі, не просить любити його за промахи. Торговець не використовує своє тіло, як корм, а душу — як милостиню. Так само, як результати своєї праці він обмінює винятково на матеріальні цінності, торговець не дарує цінності свого духу — любові, дружби, поваги, — а обмінює на чесноти інших людей, отримуючи платню за власну егоїстичну насолоду від тих, кого поважає. Паразити-містики, які так довго паплюжили торговців і плекали до них презирливе ставлення, прославляючи тимчасом жебраків і мародерів, добре знали таємний мотив своїх знущань: вони бояться торговця, бо це справедлива людина.

Ви запитуєте, які моральні зобов’язання я маю перед іншими людьми?

Жодних — крім зобов’язань перед собою, перед матеріальними предметами та самим життям: зобов’язання раціональності. Я взаємодію з людьми так, як того вимагає моя та їхня суть: за допомогою розуму. Я не шукаю і не бажаю нічого від них, крім стосунків, що вони їх добровільно оберуть.

Коли вони розуміють, що наші інтереси збігаються, я можу мати справу тільки з їхнім розумом і тільки заради власного зиску. Коли ж не розуміють цього, — я не починаю жодних стосунків. Я дозволяю цим невдоволеним особам йти своєю дорогою, а сам зі своєї не звертаю. Я перемагаю винятково завдяки логіці й піддаюсь винятково логіці. Я не поступаюся власним розумом і не маю справи з людьми, які поступаються своїм. Мені нічого непотрібно від дурнів і боягузів. У людських недоліках — дурості, лицемірстві, страхові — я не шукаю для себе зиску. Єдина цінність, яку мені може запропонувати людина — це робота її розуму. Коли я не погоджуюсь із раціональною людиною, я дозволяю реальності бути нашим остаточним арбітром. Якщо я маю рацію, вона це зрозуміє. Якщо я помиляюся, то це зрозумію я. Один із нас переможе, але обоє матимуть користь.

Що б не відбувалося під час суперечки, існує один неприпустимий вияв зла — дія, яку жодна людина не може дозволити стосовно іншої; дія, що її не можна схвалювати чи пробачати. Поки люди зацікавлені жити разом, ніхто не має права застосовувати — ви чуєте, що я кажу вам? — ніхто не має права застосовувати фізичної сили проти іншого.

Допускати загрозу фізичного впливу на людину та її сприйняття реальності — значить заперечити й знерухомити її засоби виживання. Змусити людину діяти проти власних суджень — наче змусити її діяти проти власного зору. Хоч би хто і хоч би з якою метою і до якої міри розпочинав тиснути силою — він убивця, який діє на засадах смерті, він робить навіть страшніші речі, ніж убивство: він знищує людську здатність жити.

Навіть не відкривайте рота, щоб сказати мені, начебто ваш розум переконав вас, що ви маєте право змушувати до чогось мій розум. Сила і розум — протилежності. Мораль закінчується там, де починають стріляти пістолети. Коли ви заявляєте, що люди — це нераціональні тварини, і пропонуєте саме так із ними й поводитися, ви окреслюєте також власний характер і більше не можете зазіхати на санкцію розуму (так, як не може посилатися на санкцію розуму той, хто захищає суперечності). Не існує такого «права», яке б дозволяло знищувати джерело прав, єдиний засіб, який допомагає розуміти, що таке добре і погано, — розум.

Змушувати людину відмовитися від власного розуму і прийняти натомість чужу волю — з пістолетом замість силогізму, жахом замість доказів, смертю як остаточним аргументом — це спроба існувати всупереч реальності. Реальність вимагає від людини діяти згідно з власним раціональним інтересом. Ваш пістолет вимагає від іншої людини симетричних дій.

Реальність загрожує смертю, якщо людина не діятиме згідно зі своїми раціональними судженнями. Ви засилаєте цю людину у світ, де коштом її життя є відмова від усіх цінностей, яких вимагає існування, тож усе, чого досягнете ви і ваша система в ситуації, коли смерть стає керівною силою, остаточним аргументом у суспільстві, — це смерть у процесі поступової руйнації.

Чи це розбійник виступає проти мандрівника з ультиматумом: «Гроші або життя», чи політик виголошує свій ультиматум країні: «Освіта ваших дітей — або життя», справжнє значення цих слів: «Ваш розум або життя», а для людини одне без другого неможливе.

Якщо існують стадії зла, то складно визначити, хто мерзенніший — жорстока людина, яка вирішує, що має право змушувати інших думати, як хочеться їй, чи моральний дегенерат, який віддає комусь право думати за нього.

Цей моральний абсолют людина ніколи не повинна навіть обговорювати. Я не погоджусь спілкуватися на підставах розуму з людьми, які позбавляють мене глузду. Я не сперечатимусь із сусідами, які вважають, що можуть заборонити мені мислити. Я не надам моральної санкції убивці, який бажає мене убити. Коли людина намагається впливати на мене силою, я відповім їй силою.

Мою силу може бути використано лише як помсту і тільки проти тих, хто сам починає застосовувати силу. Ні, я не поділяю його лихих поглядів, не переймаю його концепції моралі, а лише втілюю його вибір — деструкцію, єдину деструкцію, яку він має право обирати: свою власну. Він використовує силу, щоб заволодіти цінностями. Я використовую її тільки для того, щоб зруйнувати деструкцію. Грабіжник хоче здобути багатство, вбивши мене. Я не стану багатший, убивши грабіжника. Я не намагаюсь здобувати цінності методами зла, але й не віддам злу власних цінностей.

В ім’я всіх виробників, які підтримували ваше існування, дістаючи натомість смертні вироки, відповідаю