Читати книгу - "Джек Лондон. Твори у 12 томах. Том 04"

бої, нас зупиняли і посилали в об’їзд. Одного разу нам довелося їхати дорогою, що пролягала по спалених кварталах. З обох боків наші товариші ще боролися, займаючи сильні позиції. Машина йшла серед страшенного гуркоту вибухів, насилу пробиваючись між руйновищ. Багато будинків ще горіло, воші надали, загороджуючи нам шлях цілими горами грузу. В тому лабіринті руїн ми просувалися дуже повільно.

Весь район славнозвісних чікагських різниць, разом з робітничим гетто, вигорів до решти. Далеко праворуч величезна хмара диму застилала небо. «Це горить містечко Пульмана, — сказав солдат-шофер, — чи те, що було колись містечком Пульмана, бо тепер воно геть зруйноване». На третій день повстання він ледве вибрався звідти із своєю машиною. «Це район найбільших боїв, — казав він, — на багатьох вулицях лежать такі гори трупів, що й не проїхати».

Об’їжджаючи повалену стіну якогось будинку в районі різниць, автомобіль спинився перед горою мертвих тіл. Вона нагадувала застиглу морську хвилю. Нам ясно стало, що тут відбулося. Коли юрба вийшла на перехрестя, її зблизька обстріляли кулемети з обох флангів. Але й солдати дістали своє. Видно, серед них вибухнула бомба, і тоді потік юрби, спинений, було, горою-хвилею власних трупів, перехлюпнувся через неї, мов жива й грізна піна- Солдати й раби лежали поряд, пошматовані, серед уламків автомобілів і кулеметів.

Раптом Ернест вискочив з машини. Йому впали в око знайомі плечі у сорочці з простого полотна й вінчик сивого волосся. Я не мала сили дивитись, і тільки коли вія повернувсь і ми вже від’їхали, Ернест схилився до мене й сказав:

— Єпіскоп Моргауз.

Незабаром ми виїхали за місто, і я востаннє озирнулась на вкрите димом небо. Здалеку долинув приглушений гуркіт вибуху. Я припала обличчям до Ернестових грудей і тихо заплакала. Ернест ласкаво обняв мене рукою.

— Цього разу нас розбито, люба моя, — сказав він, — але не назавжди. Це буде нам наука. Наша Справа повстане знову, сильна своїм досвідом і дисципліною.

Автомобіль під’їхав до станції, звідки ми мали вирушати на Нью-Йорк. Поки ми чекали на пероні свого поїзда, три поїзди, гуркочучи, пролетіли повз нас, на захід, на Чікаго. Вагони були напхані обідраними чорноробами, людьми з дна прірви.

— Женуть рабів відбудовувати Чікаго, — сказав Ернест, — бо в Чікаго всіх рабів знищено.

Розділ XXV

ТЕРОРИСТИ

Але весь розмір страшної поразки ми з Ернестом зрозуміли лише через кілька тижнів після повернення до Нью-Йорка. Це була правдива катастрофа. Нашу Справу потопили в крові. Повстання рабів та різанина відбулись у багатьох містах. Список жертв не мав кінця. По всій країні прокотилися масові страти. Гори й ліси були переповнені втікачами, оголошеними поза законом. На них полювали, як на диких звірів. Наші криївки не могли вмістити всіх, хто потребував притулку. Багато сховищ було викрито шпигунами Залізної П’яти і розгромлено її солдатами.

Багато наших товаришів з розпачу та з жадоби помсти перейшли до тактики терору. Виникло безліч терористичних організацій, незалежних від нас, і вони завдали нам чималого клопоту{114}. Не знаючи, як інакше відплатити ворогові, вони тільки легковажно жертвували своїм життям, часто плутаючи наші плани і заважаючи нашій організаційній роботі.

А серед усього цього незворушно й розважливо діяла Залізна П’ята, перетрушуючи всю країну та всі суспільні кола у розшуках наших товаришів, пересіюючи військо найманців, робітничі касти й усі свої таємні служби, безжально й спокійно караючи, мовчки терплячи нашу помсту і заповнюючи прогалини у своїх лавах, щойно вони утворювались. І вряд із тим Ернест та інші робітничі вожді невтомно працювали над перебудовою сил Революції. Всю велич їхньої праці можна збагнути лише беручи до…{115}

Примітки

1

Вейсман, Август (1834–1914) — німецький біолог, основоположник вчення про безперервність «зародкової плазми».

2

Дамон і Піфій — два піфагорейці із давніх Сіракуз (Сіцилія), взірець щирої дружби.

3

Отець Даміен (1840–1889) — бельгійський католицький місіонер, що поселився в колонії прокажених на Молокаях (один з Гавайських островів).

4

«Щирий бурлака», сестина, — поезія Р. Шилінга (1896).

5

Джошія Флінт — товариш Джека Лондона з часів його блукань по країні.

6

Сім Морів — тобто всі моря й океани земної кулі.

7

Місіс Гранді — персонаж комедії англійського драматурга Т. Мортона «Наляж на плуг» (1798), носійка показної доброчесності.

8

Армія Коксі — Коксі, Джекоб Секлер (1854–1951) — американський політичний діяч. 1894 р. він очолив так звану «армію Коксі» — великий загін безробітних, що вирушив до Вашінгтона вимагати від уряду допомоги.

9

Ормуз — місто в давній Персії.

10

Бейліф — урядовець, що допомагає судді в проведенні судової процедури.

11

Габеас корпус (латинське, дослівно: «пристав тіло») — термін англійського права. В основі цього терміну лежить закон про недоторканність особи, прийнятий англійським парламентом у 1679 році.

12

Фра Ліппо Ліппі (бл. 1406–1469) — мається на увазі однойменна поема Р. Браунінга про італійського художника часів Відродження. В цьому творі змальовано його пригоди на вулицях нічної Флоренції.

13

Чайлд Роланд — герой однойменної поеми Р. Браунінга.

14

Лексоу, Кларенс (1852–1910) — американський політичний діяч, що 1894 року головував у спеціальній комісії, створеній для розслідування корупції в поліційному апараті Нью-Йорка.

15

Сінг-Сінг — тюрма поблизу міста Нью-Йорк.

16

«Краще бути царем у пеклі, ніж рабом на небі» — слова з пертої книги поеми Дж. Мільтона «Втрачений рай» (1667).

17

Джордан, Девід Стар (1851–1931) — американський природознавець.

18

Блеквелз-Айленд (тепер Велфер-Айленд) — острів на Іст-рівері в Нью-Йорку, де містяться шпиталі та інші муніципальні заклади; в часи Дж. Лондона там була також тюрма.

19

Шільйонський в'язень. — Мається на увазі женевець Франсуа Бонівар (1493–1570), що боровся за незалежність рідного міста від герцога Савойського Карла III і протягом шести років (1530–1536) був прикутий до кільця у замку Шільйон (над Женевським озером у Швейцарії).

20

Ентоні Мередіт — за задумом Дж. Лондона, — людина XXVII століття, перший видавець і коментатор рукопису Евіс Евергард. Посторінкові примітки до «Залізної П’яти» зроблено від його імені.

21

«Уява — то царство моє» — назва твору англійського поета Е. Дайєра (1588).

22

Сервій Туллій (VI ст. до н. е.) — легендарний цар-законодавець давнього Риму.

23

Джон-Стюарт Мілль (1806–1873) — англійський буржуазний економіст, філософ і логік.

24

Філомати — «Філомат» по-грецькому