Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

675
0
14.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 138 139 140 ... 211
Перейти на сторінку:
Глава 35. Сьомий день на пляжі

МОЛЛІ

У мене вже стало звичкою прокидатися від крику божевільних чайок. І якого біса їм не спалося в таку рань? На годиннику ж була лише дев'ята ранку. Можливо, режим давав про себе знати, але навіть на пляжі, будучи у відпустці, я прокидалася рано. Насторочивши вуха, я не почула в таборі сторонніх звуків, крім цих птахів, що вічно реготали. Звільнившись із полону незручного спального мішка, я насамперед вибралася з намету. Ця ніч була досить теплою, плюс забинтована нога, тому я відчувала себе страшенно липкою від поту.

Намет Джесс був розстебнутий і знаходився навпроти, тому до неї я пішла першою. На мій подив, подруга вже не спала.

— Погоджуючись на відпустку на пляжі, я не врахувала цих божевільних тварин, — роздратовано озвалася Джессіка, щойно я залізла всередину.

— Мене вони теж постійно будять, — пробубнила я, знову вибираючись назовні.

Сонно потираючи очі, я підійшла до намету Еріки, щоб розбудити подругу, якщо вона вже не прокинулася. Розстебнувши блискавку, я, м'яко кажучи, була шокована. Еріка солодко спала в обіймах Джейкоба. Як би нічого такого, вони наче разом, та й на них був одяг, але я все одно відчула себе ніяково.

У мою все ще затуманену свідомість почали прориватися розмиті спогади. Вночі, майже заснувши, здалося, що я чула голоси Джейка, Джона та Еріки. Я навіть хотіла щось сказати їм, щоб ті заткнулися й не заважали спати, але обійми Морфея були такими міцними, що мої слова так і залишились у свідомості.

Повільно застебнувши блискавку, я піднялася на ноги й розвернулася до намету Вікі. Він теж був закритий, а відкривати його я не наважилася. А раптом і вона була там не одна?

Повернувшись до себе, я поспіхом згребла банне приладдя й зібралася вирішити хоча б одну ранкову проблему — позбутися відчуття липкості на тілі.

— Гей, яка муха тебе із самого ранку вкусила? — спитала Джессіка, вибравшись із намету.

— Через цю чортову пов'язку я впарилася, хочу швидше прийняти душ, — відповіла я.

А додавати, що я побачила Еріку в обіймах Джейка і, можливо, Вікі теж була не одна, я не стала.

— Почекай, я з тобою, — сказала Джесс, повертаючись у намет. — Розбуди решту, — додала вона, збираючи потрібні речі.

— Дівчата, ми купатися! Підходьте, як будете готові! — якомога голосніше оголосила я.

— Якого чорта ти кричиш? — обурилася Джессіка, вибравшись із намету з рушником та косметичкою в руках. — Ранок, не можна так із живими людьми. Досить із нас цих чайок на допінгу.

Подруга було повернулася до намету Еріки, але я на диво швидко підійшла до неї і, взявши під руку, сказала:

— Якщо вони їх не розбудили, то нехай сплять. Прийдуть як прокинутися.

— І то правда, — Джесс стиснула губи й хитнула головою.

У той самий момент, коли мені вдалося відволікти подругу, з намету Еріки долинув шерех. Вдавши, що нічого не було чути, я смикнула Джессіку за руку й потягла до душових кабін.

Наша азіатська італійка найбільше мені подобалася вранці, оскільки була не дуже балакуча. Завдяки цьому я змогла повернутися до своїх роздумів. Весь час на пляжі Еріка була дуже щаслива — це факт. Як виявилося, вона зустріла Джейкоба ще першого дня, тому причина такому щастю була цілком зрозуміла. Він здавався хорошим хлопцем, хоча про Роя я теж так думала, а в результаті Еріка випала з життя майже на рік. Я завжди вважала, що добре знаюся на людях, але в той раз помилилася. Учора Сем сказав, що мені нема про що турбуватися, тільки як я могла довіряти словам малознайомої людини?

— Мені здається, Джейк непоганий хлопець, — порушила мовчання Джесс, ніби прочитала мої думки чи думала про те саме.

— Що? — перепитала я.

— Кажу, Джейкоб наче хороший хлопець. Як думаєш? — повторила вона, зайшовши до душової кабіни. — Я перша.

Джессіка передала мені рушник, щоб я тримала його, імітуючи двері, а косметичку з банним приладдям повісила на гачку, з внутрішньої сторони кабінки.

— Сем сказав, що немає причин для хвилювання, — відповіла я, відвернувшись до хатини.

— Ну а що ж Сем? — у голосі подруги почулася посмішка.

Я закотила очі і хмикнула.

— Ох, Джесс, у хлопця сталева броня, — з легкою досадою відповіла я.

— У штанях? — подруга видала смішок, на який я повернулася.

Вона спокійно милася і з хитрим виразом обличчя грала бровами. Так поводитися могла лише Джессіка.

— У тебе тільки секс на думці? — спитала я, схиливши голову набік.

— Ні, але якби Джеймс менше відкривав рота, то я, можливо, завалила б його, — цілком спокійно заявила подруга. — Легка здобич.

І яким дивом вона так довго була з Майком? Хоча їхні стосунки — окрема розмова. Без перебільшення — це була загадка століття!

— У тебе хлопець у Лос-Анджелесі, — нагадала я подрузі.

— Чия б корова мукала. Сама ж он на блондина око поклала, — не поступалася Джессіка, намилюючи волосся. — І взагалі, бабії на кшталт Джеймса мене не цікавлять, сама знаєш.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 138 139 140 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"