Читати книгу - "Заборонене кохання , Мелені Матхевен "

- Та, то таке... Спогади в око потрапили. - відчинив двері, я сіла в машину.

Він обійшов машину, тримаючи в руках пальто, геть не боїться захворіти. Серйозний чоловік.

- Розповідай. - сів у салон.

- Та, що тут розповідати? Я зі своїм однокласником бавилися в піску, і раптом дощ почався. Він мене накрив кофтою, і зізнався мені в любові. - витерла краплі дощу на обличчі.

Чоловік просто слухав мовчки.

- І, що ти йому відповіла?

- Сказала, що ми діти, і його любить зовсім інша дівчинка.

Він злегка посміхнувся. Стало так тепло на душі лиш від однієї його посмішки, яку не змогла добре побачити на обличчі. Та нехай я вірю, що ще побачу, і не один раз.

Біль на руці не стихав, вона трохи посиніла. Я намагаюся не стискати аби ще більше не боліло. Зараз мене розриває між тим, що сталося на парі, і тим, не хотіла розповідати Микиті.

Я помічала його короткі погляди на моїй правій руці, потім відвертався, і стискав рукою аж до побіління кермо. Мені хочеться до його доторкнутися, але ніяк не можу наважитися. Серце моє калатає від одного погляду на Микиту. Він щось для мене означає, тільки що?

Не встигла його роздивитися, як приїхали до лікарні. Через деякий час, ми вже вийшли з кабінету лікаря.

Я пам'ятаю, як лікар сказав, що нічого страшного, але його слова не заспокоїли мене. Вони все одно дзвеніли в голові, як ехо. Він наче пояснював, що це просто забій, і все пройде. «Прикладай холодне, щоб зняти набряк», — сказав він, але навіть коли я намагалася запам'ятати, що саме треба робити, все відходило на другий план. Я лише відчувала його погляд і тепло руки, що не відпускала мою.

Але була ще його підтримка — той, хто привіз мене сюди, сидів поруч, спокійно тримаючи мою руку. Він не говорив багато, просто залишався, і це було найкраще, що я могла відчувати в той момент. Може, через це і було так важливо, що лікар говорив саме ці прості слова. Бо коли хтось поряд, все стає менш страшним. Завдяки Микитові, відчула комусь потрібною, а не просто слабачкою, якій постійно, то важко втратити рідну людину - маму, а то й взагалі коли хтось завдає мені сам болю.

- Ти як? - запитав Микита, тримаючи мене за руку.

- Завдяки тобі ... добре. - дощ таки перестав падати, і ми не бігли під пальтом Микити, бо цього разу я йому б не дозволила би.

- Хочу побути з тобою разом... Ти не проти? - поглянув на мене блакитними очима, в яких вирував шторм, чорні очі дивилися на мене.

Хіба я проти? Та я найщасливіша! Напевно, цього чекала я довгий період. Мені важко було повірити, що нарешті дочекалася.

- Не проти! - посміхнулась, поки не сіла в машину.

Не знаю куди ми їдемо, але зараз мені байдуже, хочу трохи прогулятися, а особливо відпочити від стін в гуртожитку, які набридло.

Я по дорозі трохи заснула, і відчула як несуть мене на руках. Трохи не звично від такого, що трохи насторожилась.

- Мандаринко, я поруч! - промовив солодким голоском, від якого я розтанула.

Я відчула внизу живота дивне відчуття, наче метелики кружлять. Воно таке приємне, що хочеться потонути в таких почуттів, які линуть в мені.

Микитові допомогла відчинити двері. Заніс мене в кімнату готелю. І поклав на м'яке ліжко, на якому лежали пелюстки троянд. Трохи здивувалась, адже не завжди таке побачиш, особливо коли хлопець приготував для мене. Він поцілував мене у чоло, з такою ніжністю, як відчула, що соски затверділи, а внизу почало нити.

Він відійшов зняв із себе чорне пальто. Поглянув на мене, і знову посміхнувся. Його тепла посмішка пробила моє серце, яке збільшувалось рости.

- Я в душ.

Мені не прийшлось довго чекати, коли почула як стихла вода текти із крана. Микита вийшов із рушником, який висів на його стегнах. Боже, в нього прес, від якого не можу відвести погляду. Напевно, в мене дурний вигляд, бо Микита сміється з мене, і цей сміх стає заразним для мене. Він такий милий, коли посміхається, його ямочки на щічках, яких хочеться торкнутися, і обцілувати його повністю.

З'явилося таке бажання всередині мене, що я вирішила піти в душ, змити із себе думки, над якими я вже фантазую.

Я знаю про все інтим, ну майже. Говорили дівчата, що перший раз трохи буває боляче, а це залежить від організму, і від партнера, але й головне від того чи є взагалі бажання, яке просто роздирає на шматки.

Вода мене трохи остудила від такого налитого бажання. В мене ще ні разу не було, але зараз я готова піти заради свого бажання. Якщо не зараз, то просто згорю бажанням.

Вийшла з душу, Микита лежав на ліжку, накрившись по пояс. Чую тихе сопіння. Напевно, що заснув. І я лягаю поруч, перш вимкнула світло. Надворі ще трохи було видно, мабуть ми просто втомилися за сьогодні. Микита втомився на роботі, а де він працює я не знаю, потрібно буде потім запитати.

Повернулась до нього спиною, і відчула як тепла рука притиснула мене до себе. Я відчула його збудження, яке притиснулось до моїх сідниць.