Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун 📚 - Українською

Читати книгу - "Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун"

782
0
17.07.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" автора Робін Слоун. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 76
Перейти на сторінку:
від несподіванки. Невже це Ерік повернувся, щоб знову мене вилаяти? А може, то Корвіна, сам генеральний директор, нарешті заявився, аби вихлюпнути свій гнів на мою бідну голову…

Це дівчина. Вона спинилась на порозі й зазирає до книгарні. Дивиться на мене й питає:

— У вас відчинено?

О, так, дівчино з каштановим волоссям до підборіддя й у червоній футболці з написом «Бабах!» гірчичного кольору, так, у нас відчинено.

— Аякже, — кажу я. — Проходьте. У нас завжди відчинено.

— Я чекала на автобус, аж раптом задзижчав телефон — здається, я отримала купон.

Вона підходить до мого столу, підсуває свій телефон, і на його невеличкому екрані я бачу свою суперцільову рекламу — я вже й забув про неї, а вона досі функціонує й урешті на когось натрапила. А ось і цифровий купон, який я створив, дивиться на мене з екрана її подряпаного смартфона. У неї гладенькі блискучі нігті.

— Так! — підтверджую я. — Це чудовий купон. Найкращий! — Я говорю надто голосно. Зараз вона розвернеться й піде. Прекрасний алгоритм рекламної програми Google привів до мене суперпривабливу дівчину, а я й гадки не маю, що з нею робити. Вона крутить головою, роздивляючись книгарню. Наче трохи насторожено.

Такі ось дрібниці й роблять історію. Різниця в тридцять градусів, і тут би все й завершилося. Та мій ноутбук повернений якраз так, що 3D-книгарня, яка, мов навіжена, обертається на двох осях, ніби зореліт у відкритому космосі, привертає увагу дівчини, і…

— Що це? — питає вона і здіймає брову. Красиву темну брову.

Добре, тепер головне не осоромитись. Не здатись їй закінченим ботаном.

— Модель цієї книгарні, і тут ви можете бачити, які книжки в наявності…

Очі дівчини спалахують.

— Візуалізація даних! — Настороженості як не було, вона раптово змінилася захватом.

— Саме так, — кажу я. — Ось, подивіться.

Ми зустрічаємось біля краю мого столу, і я показую їй 3D-модель, яка постійно гасне, коли книгарня різко обертається навколо осі. Вона присувається ближче.

— Можна глянути на початковий код?

Якщо Ерікова злість дивувала, то зацікавлення цієї дівчини просто зачаровує.

— Так, звичайно, — кажу я, одне по одному згортаючи темні програмні вікна, доки на екрані залишається чиста Ruby з червоними, золотистими й зеленими рядками.

— Я займаюся цим на роботі. — Дівчина роздивляється код, ледь не торкаючись носом екрана. — Візуалізацією. Не заперечуєте? — Вона вказує на клавіатуру. Та що ви, прекрасна опівнічна хакерко, хіба я можу заперечувати?

Моя лімбічна система налаштована на певний (дуже незначний) рівень контактів із людьми (жінками). А зараз, коли вона стоїть поруч і легенько торкається мене ліктем, я почуваюся п’яним. Намагаюся спланувати свої наступні дії. Я пораджу їй книжку «Візуальне відоб­раження кількісної інформації» Едварда Тафті[20]. У Пенумбри є один примірник. Я бачив його на полиці. Здоровенна книжка.

Вона швидко прокручує мій код, а мені стає трохи ніяково, бо там усюди проскакують коментарі на зразок: «А щоб тебе!» та «Ану, машино, скорися моїй волі!».

— Чудово, — каже вона й усміхається. — А ви, мабуть, Клей?

Вона прочитала це в коді. Там є алгоритм під назвою «клей_неперевершений». Гадаю, таке буває в кожного програміста.

— А я Кет, — відрекомендовується дівчина. — Здається, я знайшла вашу помилку. Хочете подивитися?

Я годинами марудився над тим кодом, а ця дівчина — Кет — знайшла помилку в моїй моделі за якихось п’ять хвилин. Та вона просто геній. Вона розповідає мені, як її виправити, і пояснює хід власних думок, усе швидко й упевнено. А тоді клац, клац — і помилки більше немає.

— Вибачайте мою нахабність, — вона повертає ноутбук до мене, прибирає пасмо волосся за вухо, випрямляється й насмішкувато питає: — Отож, Клею, навіщо ви створюєте модель цієї книгарні? — На цих словах її очі рухаються полицями аж до стелі.

Я сумніваюся, чи варто розповідати їй про всі химерності цієї книгарні. «Привіт, приємно познайомитись. Я продаю зашифровані книги старим дивакам. Чи не хотіли б ви зі мною повечеряти?» (Аж раптом мене охоплює впевненість, що один із них от-от увірветься до книгарні. Прошу вас, Тінделле, Федоров та всі інші: залишайтеся сьогодні вдома. Читайте свої книжки.)

Я заходжу з іншого боку.

— Це все для історії, — кажу я. — Ця книгарня працює майже століття. Думаю, це найстаріша книгарня в цілому місті, а може, й на всьому Західному узбережжі.

— Неймовірно, — відказує дівчина. — Google у порівнянні з нею ще дитя. — Тепер усе зрозуміло: вона працює в компанії Google. То виходить, що вона справді геній. А ще один із її зубів так мило надщерблений.

— Мені подобаються такі дані, — продовжує вона. — Дані з реального світу. Стародавні дані.

У цій дівчині є іскра життя. Це мій основний критерій добору нових друзів (дівчат і не тільки) і найкращий комплімент, який ви можете від мене почути. Не раз я намагався визначити, що саме запалює ту іскру, — яка суміш характеристик поєднується в холодному темному космосі, щоб утворити зірку. Я знаю, що переважно все читається по обличчю — і це не тільки очі, а й брови, щоки, рот і мікром’язи, які все це з’єднують.

У Кет такі привабливі мікром’язи.

— А ви не пробували створити візуалізацію з часовою динамікою? — питає вона.

— Ні, поки що не пробував.

— На роботі ми створюємо їх для пошукових логів, — каже вона. — Це круто — ти бачиш, як нова ідея шириться світом, мов невеличка епідемія, а за тиждень вона вже вигоряє.

Усе це видається мені цікавим, та здебільшого тому, що мене зацікавила ця дівчина.

Телефон Кет жваво тенькає, і вона дивиться на екран.

— Ой, — каже вона, — це мій автобус. — Я проклинаю міський громадський транспорт за його випадкову пунктуальність. — Я можу показати вам ті штуки з часовою динамікою, — продовжує дівчина. — Може, якось зустрінемось?

Чом би й ні, залюбки. Може, я наберуся сміливості й куплю їй книжку Тафті. Принесу її, загорнену в коричневий папір. За­ждіть — а це не виглядатиме трохи дивно? Книжка все-таки дорога.

1 ... 13 14 15 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун"