Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Відбір для олігарха, Тала Тоцка 📚 - Українською

Читати книгу - "Відбір для олігарха, Тала Тоцка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відбір для олігарха" автора Тала Тоцка. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 23
Перейти на сторінку:
Розділ 11

— Знаєш, Басе, коли тебе бояться, це як наркотик. Люди дивляться на тебе як на бога, і ти відчуваєш себе богом, тому що можеш робити з ними все, що завгодно. Звичайно знаєш, чи тобі не знати, сам такий же. Тебе бояться, і тебе від цього розпирає, — Арсен сидів на сходинках, спершись ліктями об коліна, і дивився на червоні хмари, що затягнули обрій. Отже, буде вітряно…

Баскервіль лежав поруч і мовчав, це Арсен цінував в ньому чи не найбільше, хоч у Баскервіля вистачало чеснот. Ніхто в його оточенні не вмів слухати так, як Бас, тому Арсен більше ні з ким не розмовляв. Ну щоб так довго.

Кане корсо сірого кольору з блакитним відтінком йому запропонував забрати знайомий заводчик. Щеня-відбраковування вже тоді було удвічі більшим за своїх братів і сестер та відбирало їжу у родичів, пробираючись до годівниці прямо по їхніх головах. Це так вразило Арсена, що він забрав цуценя, не торгуючись.

Заводчик клявся, що аномальний для кане корсо зріст — це випадковість, а Ямпольський був упевнений, що бреше, стовідсотково намішано в цуценятах крові, достеменно їх розводять в сусідньому підвалі. Та яка б не була причина, Баскервіль в холці був рази в півтора більше прийнятих стандартів. І в довжину був більше, і важив як справжнє теля. Але незважаючи на свої габарити і страхітливу морду, Ямпольського він прийняв за головного відразу і беззастережно йому підкорився.

Вдача у Баскервіля була точнісінько як у господаря, важка і кепська, тому жив він в окремому вольєрі, яка більше нагадувала однокімнатну квартиру, в найдальшій точці маєтку Ямпольського. Зате вони добре розуміли один одного. Підпускав пес до себе тільки трьох з тридцяти шести робітників Арсена, і на погляд Ямпольського це був чудовий відсоток довіри. Набагато вищий, ніж люди того заслуговують.

У цьому песику пощастило більше, ніж Арсену, той повністю довіритися в цьому світі не міг нікому, крім хіба що Баскервілю. Але Бас не людина, отже, відсоток довіри до людства у Арсена дорівнював нулю. Тому про те, для чого йому потрібна дружина — молода, гарна, особлива — не повинен був знати ніхто.

Арсен простягнув руку і потріпав лежачу поруч собаку по загривку. Широка грудна клітка, м'язисті лапи і спина нагадували його самого. Іноді йому здавалося, будь Баскервіль людиною, вони могли зійти за братів-близнюків, і невідомо, в чому було б більше схожості, в м'язовій масі чи в звірячій сутності обох.

— А ще вони гадають, що від них щось залежить, уявляєш?

Баскервіль напевно такого не уявляв, тому глухо хекнув кілька разів, відзразу ж в небо зійнялась зграйка птахів, і Арсен пошкодував, що під рукою немає фотоапарата. Чудово було б їх засняти на тлі страхітливої морди Баскервіля.

Тут же згадалася Ева, точніше, її роботи, в них виразно простежувався особливий, відмінний від інших стиль. Її роботи «чіпляли», таке Арсен спостерігав у дуже небагатьох, в світі їх на пальцях можна було перерахувати, включаючи його самого.

— Вона вміє обрати ракурс, — пояснив Арсен Баскервілю у відповідь на його німе запитання, і той кілька разів глухо рикнув на знак згоди. — А ще знає, чим Мане відрізняється від Моне. І вона не слухає цю страхітливу сучасну музику.

Пес слухав, поклавши голову на лапи, і лише кліпав очима.

— А ці претендентки, ти б їх бачив! У них в очах лічильники клацають і крутяться як божевільні. Може, мені тебе взяти на конкурс, га, Баскервілю?

Знову глухе гарчання у відповідь.

— Гадаєш? — поглянув на нього Ямпольський. — Ну гаразд, як скажеш.

Він згодував псу останню смужку сушеної яловичини і піднявся, обтрушуючи джинси.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 13 14 15 ... 23
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відбір для олігарха, Тала Тоцка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відбір для олігарха, Тала Тоцка"