Читати книгу - "Вітер, Черкащенко Дарія"

- Думаю, немає потреби відкладати перевірку Саріда надовго, - додав очільник злодіїв. - Влаштуємо її просто зараз. Камінь сьогодні на варті, ну а решта цілком можуть скласти нам компанію.

Злодії згідно закивали та потягнулися до виходу. Я йшов слідом. Біля дверей, що ведуть на вулицю, мене попросили зупинитися і знову зав'язали очі.

- Такі правила, - пояснила Голка, яка зголосилася пов'язати ганчірочку. - Ми не можемо дозволити тобі дізнатися де знаходиться наш прихисток, поки не перевіримо та остаточно приймемо у гільдію.

Замість відповіді, я лише знизав плечима. Не було потреби чинити опір. Якщо я хочу стати частиною їхньої компанії, а я цього справді хотів, то потрібно прийняти їхні правила. Кілька років тому, тиняючись біля таверни в нашому селі, я зумів підслухати вигадки одного мужика напідпитку про гільдії, які формуються у великих містах. Крадії, вбивці та різні найманці - всі вони стоять поза законом, проте, владі доводиться з ними рахуватися. Саме тоді, в моїй голові народилася невелика мрія - стати частиною однієї з цих гільдій. Відчути на собі їхню значущість, відчути небезпеку їхніх занять, а також багато чому навчитися. Тепер же, я не втрачу цей шанс, раз пощастило підібратися так близько до виконання цієї мрії.