Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Спомини 📚 - Українською

Читати книгу - "Спомини"

1 028
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спомини" автора Йосип Сліпий. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 140 141 142 ... 334
Перейти на сторінку:
пропозиція, бо тоді делікатно зачали мені предкладати і прохати, чи я би не сказав одного словечка проти Папи. І тоді ціль мого привезення до Києва та гарного приміщення в тюрмі стала мені ясною.

Вернувши до камери, я став думати про Церкву нашу, а не про себе, тим більше, що в Москві вже була справа майже вирішена. Я написав тоді довгий меморіял до Підгорного в справі нашої Церкви, викладаючи йому і опрокидуючи їх знищення Католицької Церкви з українського державного становища[682]. Відповіді я не одержав, але КҐБ на жадання одержало цей меморіял від Підгорного. Писав я і до прокурора[683], але то нічого не помагало.

Опісля говорив я з начальником оперативого відділу, який є відділений від слідчого відділу, і він тоді потвердив, що в 1945 році мені предкладали Київську митрополію, але я не прийняв. Він витягнув зі сейфа “Християнський Голос”[684] і показав мені. Дуже негодували вони тоді на українську Малу семінарію в Римі, на архиєпископа Івана Бучка, що захворів і успокоївся, на отця Назарка[685], питаючи, пощо його спровадили до Риму і чому усунули кардинала Тіссерана зі Східної Конґреґації, про Івана XXIII, про Ватиканські архіви і таке інше.

Мене возили по Києву, я міг тоді побачити перший раз Хрещатик, Володимирський і Андріївський собор, міг купити собі просфору в церкві. Був у Печерській Лаврі. До Софійського собору вже мене не возили, хоч обіцяли. Возили до лікаря машиною, а не “чорним вороном”. Начальник тюрми тримався приписів. Він знав мене ще з 1945 року. Попереднього усунули, мабуть, за звірства, а його призначили.

Кілька разів був я в міністра. Елеґант першої кляси, вбраний, як князь, в сивій кримці. Поводився він дуже зарозуміло. Коли приймав який телефон, то пускав радіо, щоби я не чув його розмови. Він мав бути з них найінтеліґентніший, бо написав кандидатську працю на магістра. Він став мене одного разу високопарно переконувати про неправильність Унії, про безосновність нашої Церкви, що повинні були тоді разом з рускими вдарити на Рим, злучитися з Могилою і т. д. На те я йому відповів: “Будьте спокійні, наші єпископи, що прилучилися до Риму, сто разів ліпше визнавалися в тодішних умовинах, ніж ми нині обидва разом. І Могила був за Унією, і Нікон був за Унією, та й з ким ви хотіли б нападати на Рим?” У Маклакові простудіював я цілу історію так, що мав я її наглядно перед очима. Міністер викликав мене ще раз, і тоді я прийшов вже з писаним рефератом, який я йому відчитав, і він його забрав, щоби його простудіювати[686]. В рефераті, між іншим, написав я, що свої основні тези комуністи забрали від християнства, що перша комуна була християнська, що Церква вже існує приблизно 2000 років, а комуністи несповна 50 років, що Папи боронили нашу Церкву і нас перед винародовленням, і я мав би кусати ту руку, яка нас боронила? “Ви громите і нищите нашу Церкву і мене, а Папа стає в обороні. Отже, мав би я бути тим чорним невдячним сином? Хоч наша Церква переслідувана на Україні, то вона відроджується на еміґрації. Ви грозите мені, що повезете мене на суд народу до Львова, а чому ж ви не везли мене в 1945–1946 роках, коли народ складав мільйони рублів, щоби я відповідав з вільної стопи. Ваш попередник-міністер в сусідньому кабінеті в 1945 році сказав мені виразно: “Якщо би ви не були митрополитом, ви би тут не сиділи”. А він підхопив, додаючи: “За то його й усунули”

1 ... 140 141 142 ... 334
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спомини», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спомини"