Читати книгу - "Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет"

Найбільша концентрація терористичних нападів спостерігалася у кількох стратегічних пунктах: у столиці, в Одесі та Харкові, де політична обстановка лишалася непевною, та у портовому місті Маріуполі. Експерт Центру Разумкова з питань безпеки Олексій Мельник вважає, що у цих чотирьох містах «російські сили відчували, що все ще існує можливість дестабілізувати ситуацію».

В СБУ вважають, що до терактів у Харкові були причетні члени «Оплоту», які підпільно діють у місті. Цілями терористів стали місцева прокуратура, військова лікарня, меблева фабрика, що належала учаснику Революції гідності, та рок-паб «Стіна», де збиралися активісти Євромайдану. В жовтні 2014 року в Харкові закрили підпільну майстерню, де виготовляли вибухівку, та друкарню, а діяльність низки радикальних проросійських організацій і терористичних груп заборонено. Під час однієї з антитерористичних операцій у Харкові було схоплено членів терористичної організації «Исход»[1119].

У вересні 2014 року в Одесі затримали групу із п’яти підозрюваних у тероризмі, які пройшли підготовку в Росії. Ця група планувала на весну 2015 року силове захоплення державних установ, як було вчинено на Донбасі. У вересні 2014 року один із терористів випадково підірвав себе, встановлюючи бомбу в будівлі військової академії в Одесі.

Іншими цілями терористичних нападів стали волонтерські спільноти, які збирають спорядження для українських військових, крамниці, що належать активістам, лінії залізничного транспорту та вантажні вагони, якими транспортують нафту. 20 січня 2015 року в Одесі застрелили трьох українських патріотів, у тому числі волонтера, який збирав спорядження для української армії.

Українські сили безпеки затримують підозрюваних у тероризмі по всій країні, починаючи від Закарпаття, Львова, Житомира, Хмельницького та Вінниці до Запоріжжя, Одеси, Херсона, Миколаєва та Дніпра, а також у київському метро й аеропорту Бориспіль. Було скоєно два терористичних напади на оселю міського голови Львова Андрія Садового, лідера партії «Самопоміч», яка посіла третє місце на парламентських виборах у жовтні 2014 року Дніпропетровський регіон перебуває на передовій конфлікту на Донбасі та є ключовим для постачання підрозділів української армії і Національної гвардії, лікування постраждалих від поранень. СБУ затримала групу, підтримувану КПУ, що планувала влаштувати низку терористичних актів у Дніпрі проти банків та військових баз. Відділення «ПриватБанку», що належав Ігорю Коломойському і його діловим партнерам, також ставали мішенями терористів в українських містах.

Вишколені в Росії терористичні групи покликані реалізувати кілька завдань, що вкладаються у стратегію гібридної війни проти України:

1. Залякування населення, провокування паніки й дестабілізації в регіонах за допомогою підриву залізничних колій і адмінбудівель, невеликих за масштабами атак на військово-промислові підприємства, вибухів бомб на урочистостях з нагоди річниць завершення війни з нацизмом та проголошення незалежності України, у центрах військового вербування та навчальних закладах Національної гвардії.

2. Збір розвідданих про переміщення українських Збройних сил і підрозділів Національної гвардії. Терористи змішуються із цивільним населенням, виконуючи роль коригувальників для артилерії російських маріонеток і ракетних атак проти українських сил. Зловмисників затримували при шпигуванні за стратегічними пунктами, скажімо, портом Маріуполя, де вони планували майбутні теракта.

3. Створення підпільних друкарень для публікації проросійських листівок і газет, що пропагують ідеологію «Новоросії» та ворожість до проєвропейських «фашистів».

4. Проникнення до підрозділів української Національної гвардії для збору інсайдерської інформації про їхню дислокацію, переваги і слабкості та воєнні плани.

Своїми діями в Україні Росія порушила Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, схвалену резолюцією Генасамблеї ООН у 1999 році[1120]. Є безліч доказів того, що Росія забезпечує навчання та військову підтримку для своїх маріонеток і терористичних угруповань в Україні. Використання російського спецназу навесні 2014 року для започаткування насильницьких протестів, масоване постачання Москвою високотехнологічної зброї бойовикам (включно із завезенням самохідного зенітно-ракетного комплексу «Бук», яким було знищено малайзійський цивільний “Boeing 777” рейсу MH17) та підготовка терористичних груп дають підстави для класифікації Росії як держави-спонсора тероризму.

Незалежна британська мережа дослідників “Bellingcat” встановила, що ракету, яка поцілила в малайзійський авіалайнер, було запущено з установки «Бук» під номером 332, приписаної до 53-ї російської зенітно-ракетної бригади в Курську[1121]. Система «Бук» укомплектована екіпажем із чотирьох осіб, пересувається на гусеничному ходу, включає в себе радарну систему спостереження та пускову установку з чотирма ракетами. Установка «Бук» здатна збивати літаки навіть на більшій висоті, ніж та, яку мав літак рейсу MH17. Складна система обслуговування «Буку» практично виключає його використання російськими маріонетками: запуск ракети мусив здійснювати російський військовий екіпаж[1122]. У травні 2016 року родичі загиблих пасажирів рейсу MH17 подали до Європейського суду з прав людини позов проти Росії, а у вересні того ж року голландські слідчі органи оприлюднили звіт, який покладає відповідальність за злочин на військових Збройних сил РФ.

«Бук», яким було знищено авіалайнер, наприкінці червня 2014 року прибув із Курська до Донецька та Сніжного. Одразу