Читати книгу - "Втрачені скарби Іспанії , Полiна Крисак"

- Як вона могла випередити мене?! - Кричав я, не звертаючи уваги на затиснуту в руці склянку, яка незабаром влетіла в стіну. Цей крок, не на жарт вдарив мене, по моєму самолюбству. Адже я звик у всьому і завжди бути першим. 

Але через кілька хвилин моя лють почала вщухати. Я, важко дихаючи, зупинився і подивився на своє відображення у вікні. Мої очі горіли рішучістю. 

- Значить так, ти вирішила зіграти, Поліно? - Вимовив я, уже більш спокійніше, але з холодною злістю в голосі. - Ти хочеш грати? Що ж, тоді я приймаю твій виклик, але грати ми будемо за моїми правилами.

Мої губи здригнулися в злісній усмішці. Я повільно сів назад за стіл і натиснув на кнопку зв'язку.

- Грегу, збери всіх. У нас змінюються плани. Ми починаємо полювання. 

Я вже був не просто злим - мене переповнювало збудження, почуття азарту, викликане майбутнім протистоянням із Поліною. Тепер - це була не просто гонитва за скарбами, ні. Тепер - це стало особистим способом довести нам, хто кращий і розумніший. 

Тепер я знав, що вона сильний супротивник, і саме це робило гру такою привабливою. Я передчував кожну дію, кожен крок, який ми зробимо один проти одного.

Незабаром, коли вся команда була в зборі, ми поїхали в те місце, де на думку мого дорогого брата, ховалися наші суперники. «Я не зупинюся, поки не покажу Поліні, хто тут головний.»