Читати книгу - "Записки в узголів’ї"

якщо це все в далекому минулому, все одно не дуже приємно, не кажучи вже про те, якщо він розійшовся з попередньою коханою зовсім нещодавно. Ось тоді вже бере злість. Проте, залежно від випадку, бувають різні ситуації.

Коли гість голосно чхає, адже це може дозволити собі лише хазяїн дому.

Блохи також не дають спокою. Під кімоно скачуть так, що, здається, і кімоно піднімається догори.

Та й собаки теж заважають. Особливо коли починають завивати в усій окрузі.

26. Те, що зачіпає серце

Чоловік матері.

У випадку, якщо дитина – дівчинка, то це добре, оскільки вони майже зовсім не перетинаються, проте бідолашний – хлопчик.

Спочатку він поводиться як хлопчик, який не вміє відстояти себе, але потім виростає і вправно висловлює свої думки.

27. Те, що навіює сум

Екіпаж, в якому їде один чоловік. Якої він посади? І чому їде один? І про що так замислився?

Тушечниця, у якій не розтерти туш.

28. Чоловік, який повертається на зорі

Чоловік, який повертається на зорі, загубив віяло, залишивши його там, де він спав. Всі починають шукати, хоча ще дуже темно. Люди тільки й повторюють: «Дивно, як дивно». Аж нарешті його знаходять. Та людина розкриває віяло, показує його і йде. Або ж таке ще: чоловік, який повертається від жінки, починає довго зав’язувати капелюха, можна так довго і не возитись.

Розставання на зорі має бути швидким.

А то буває, що чоловік проспить і прокидається, коли вже ранок, та й починає панікувати, як дівчина.

29. Те, від чого тремтить серце

Коли бачиш маленьких горобців.

Коли проїжджаєш повз маленьких діточок, які граються.

Коли спостерігаєш, як дорогоцінне дзеркало вже трохи потемніло.

Бачити, як високоповажний чоловік зупиняється біля будинку і просить служниць щось запитати в мене.

Скупатися, нафарбуватись, одягти кімоно, просякнуте пахощами, – ось щастя, навіть якщо тебе ніхто не бачить.

Серце б’ється і від того, що чекаєш на коханого, навіть від кожного звуку вітру чи дощу серце вже вискакує з грудей.

30. Те, що дуже дороге як пам’ять

Згадка про кохання, яке вже минуло.

Ляльки, якими гралася у дитинстві.

Маленькі клаптики шовку, які випадково знайшла між сторінками книги.

Коли в дощовий день знаходиш лист від коханого, з яким уже не разом.

Засохлі мальви.

Віяло, яким користувалася минулого року.

Ніч із яскравим місяцем.

31. Те, що любо серцю

Малюнок красивої жінки, та ще й з гарно підібраними написаними поряд словами.

Коли краї рукавів кімоно у придворних дам видно з екіпажа, оскільки так багато набилося жінок до повозки. А за екіпажем ще йде цілий почет, погонич вправно веде биків.

Коли пишеш листа на тоненькому папері та ще й тоненьким пензликом.

Коли граєш у кості і тобі часто випадають потрібні числа.

Коли гарно вичорнилися зуби.[44]

Коли, прокинувшись, робиш ковток води.

Коли на серці дуже сумно, аж раптом до тебе приходить гість, з яким ти не зовсім близько товаришуєш, але він так багато розповідає останніх новин: і про веселе, і про сумне – про різне. Він так ясно і чітко все розповідає, що його хочеться слухати і слухати. І ось на серці в тебе вже стає якось легше, краще…

Коли йдеш до храму, чи то буддійського, чи то синтоїстського, молишся, щоб твоє бажання збулося, а службу в храмі читають розбірливо і чітко – це також дуже приємно.

32. Екіпаж

Екіпаж вельмишановного пана має їхати повільно.

Якщо він занадто швидко їде, то це виглядає зовсім негарно. Коли повозка пролітає дуже швидко, прислуга не встигає роздивитися, хто проїхав. Тоді цікаво думати: хто ж це проїхав?

А от який інтерес, коли екіпаж їде повільно? Тоді вже можна побачити, хто у ньому їде, що зовсім нецікаво.

33. Бики

Найкращий бик – це той, у якого маленький лоб з білою смугою. А також білий живіт, ноги та кінчик хвоста.

34. Коні

Гнідий кінь гарний, коли на ньому багато плям. У вороного коня тіло має бути чорним, а ноги – білими.

35. Погоничі коней

Погонич має бути сильний тілом, у волоссі – сивина, обличчя – червоне, але він повинен мати ще й трохи розуму та кмітливості.

36. Охоронці

Охоронці в палаці мають бути худорлявими і стрункими.

І не лише охоронці, а й усі молоді чоловіки.

37. Люблю, коли в маленьких пажів

Люблю, коли в маленьких пажів гарне волосся, коли воно лежить на голові гладенькими пасмами.

Коли такий паж розмовляє з тобою милим голосом – це насправді чудово!

38. Кішки

У кішки лише спина має бути чорною, все інше – лише білого кольору.

39. Проповідник

Проповідник має бути вродливим. Коли постійно дивишся на його обличчя, то швидше опановуєш навчання. Оскільки, коли дивишся навсібіч, то зовсім не запам’ятовуєш навчання. Саме тому некрасивий проповідник винний у наших грішках.

Однак не будемо про це. Якби я була трошки молодшою, то написала б про інше, та у моєму віці це вже грішно згідно з буддійським вченням.

«Які ж високі в нього слова, який він сам благочестивий», – кажуть про проповідника, і вже всі поспішають, щоб побачити його, а як на мене, то не варто нікуди спеціально для цього їхати.

40. Раніше, коли придворний

Раніше, коли придворний ішов у відставку, вже не видно було його серед кортежу, та й немає йому там місця. Проте зараз все змінилось. Зараз же куродо п’ятого рангу, які пішли начебто у відставку, все одно продовжують працювати. Але ж відчуття вже не ті, їм здається, що вони вже не потрібні. Їм, звісно, нудно, а тому вони ходять до храмів, і ось вже не можуть покинути цю звичку. Він сидить у храмі навіть у літній спекотний день. Нижнє кімоно у нього дуже яскравого кольору, а штани такі довгі, що він навіть наступає на них, коли ходить. У декого з них на шапках ебоші[45] є навіть напис «День віддалення».[46] У цей день краще не виходити зі свого дому,